Справа №761/45152/23. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№11-кп/824/3132/2024. .
23 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100100003989 від 27.09.2023 за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок., визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 5 років та штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень, який виконувати окремо.
У відповідності з вимогами ст. 75 КК України, від призначеного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 , звільнено з випробуванням, та призначено йому іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
За вироком суду ОСОБА_7 , 23 вересня 2023 року, приблизно о 13 год. 50 хв., перебуваючи поблизу магазину «Гастроном» по пров. Зеленого Клину, 8 в м. Києві, зустрів незнайомого йому раніше ОСОБА_9 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. В подальшому, 23 вересня 2023 року, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_9 надав ОСОБА_7 пластикову банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , що видана на ім'я ОСОБА_9 , та відрізок паперу, на якому був записаний пін-код до даної картки, для того щоб ОСОБА_7 придбав собі пляшку води у магазині «Гастроном» по пров. Зеленого Клину, 8 в м. Києві. Відразу після того у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на привласнення офіційного документу, а саме вищевказаної пластикової банківської картки, вчинене з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій умисел, 23 вересня 2023 року, приблизно о 14 год. 05 хв., ОСОБА_7 , не вживаючи будь-яких заходів для повернення банківської картки ОСОБА_9 , усвідомлюючи те, що вона належить іншій особі та є офіційним документом, діючи умисно, з корисливим мотивом, привласнив пластикову банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , що видана на ім'я ОСОБА_9 , та є офіційним документом. Після чого, утримуючи вищевказаний офіційний документ при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився привласненим документом на власний розсуд.
Реалізуючи свій умисел, 23 вересня 2023 року, о 18 год. 57 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи біля банкомату АТ КБ «Приват Банк» № САК50961 , розташованому за адресою: м. Київ, вул. Павла Вірського, 6, шляхом використання банкомату банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , що видана на ім'я ОСОБА_9 , та при проведенні транзакцій зі зняття з банківського рахунку готівкових грошових коштів у загальній сумі 8800 гривень, таємно викрав грошові кошти, чим завдав ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 8800 гривень.
Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_8 , просить скасувати вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень 00 копійок, за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити, шляхом поглинення меньш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 років, в іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор посилається на положення ст. 413 КПК України, згідно якої неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Прокурор вказує, що мотивуючи прийняте рішення, суд врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, форму та ступінь вини, мотив вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд належним чином не врахував, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.
Також при призначенні покарання, суд не достатньо врахував суспільну небезпеку особи ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, не ставши на шлях виправлення та перевиховування, в період непогашеної судимості за попереднім вироком, знову вчинив таємне викрадення чужого майна. З рахуванням наведеного, ОСОБА_7 має бути призначене більш тяжке покарання, ніж визначене судом у вироку від 24 січня 2024 року.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, який заперечував проти поданої апеляційної скарги та вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду, керуючись вимогами ст. 349 КПК України після допиту обвинуваченого ОСОБА_7 , який повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин апеляційним судом не перевіряються.
Переглядаючи вказане судове рішення в порядку ч. 1 ст. 404 КПК України в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з доводами прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на таке.
ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та розмір покарання, суд враховав ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесені до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 є раніше судимою особою, що він розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілим ОСОБА_9 та відшкодував йому завдану шкоду, є інвалідом ІІ групи, має на утриманні важкохвору матір, яка потребує догляду, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття та добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди.
Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання як за кожен злочин, так і за сукупністю злочинів, відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів, даним про особу винного та буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
З урахування тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, кількості епізодів злочинної діяльності та даних про особу винного колегія суддів не вбачає законних підстав для призначення більш суворого з позбавленням волі покарання ОСОБА_7 . З огляду на те, що оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а подану прокурором апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року ухвалений щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4