05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 932/3264/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 року в адміністративній справі №932/3264/23 (суддя Овчиннікова О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову РАП №00283293 від 01.03.2023 року; зобов'язати Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради видалити із реєстру обліку правопорушень інформацію про винесення постанови РАП №00283293 від 01.03.2023 року про адміністративне правопорушення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 року позов задоволено частково. Постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №00283293 від 01.03.2023 року, винесену інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненком А.О., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 300 грн. скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами. Зазначено, що знак «водій з інвалідністю» був відсутній позаду автомобіля позивача та такий автомобіль не був припаркований для місць, відведеного саме для інвалідів, а тому підстав для не притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 01.03.2023 року серії РАП №00283293 (до повідомлення серії ІД №01110886 від 10.01.2023 року) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн.
Із змісту вказаної постанови слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за користування майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з несплатою вартості послуг за користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш , як на 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що транспортний засіб позивача обладнаний знаком «водій з інвалідністю», що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 18.09.2015 року. При цьому, відповідачем не доведено, що на платному майданчику де було зупинено автомобіль позивача були наявні місця для інвалідів, що передбачено чинним законодавством.
Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 14-2 КупАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Згідно з пунктів 14, 21, 30 Правил паркування відведені майданчики для платного паркування повинні обов'язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
На майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: оператора (найменування, адреса, контактні телефони); вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати.
Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
Пунктом 26 Правил паркування передбачено, що користувач зобов'язаний:
- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
-сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
-розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було розміщено власний транспортний засіб для паркування за адресою: м. Дніпро, Д1184, вул. Старокозацька, в районі буд. 52-52А, який облаштований дорожніми знаками та дорожньою розміткою.
Згідно пункту 29 Правил паркування оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами:
- придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування;
- за допомогою засобів мобільного зв'язку;
- через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу;
- через автоматичний в'їзний та виїзний термінали.
Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв'язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.
Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків.
Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Зміст наведеного пункту Правил паркування свідчить, що його дія розповсюджується на всі майданчики для платного паркування, у тому числі і відведені.
Так, з долучених до матеріалів справи фотоматеріалів слідує, що автомобіль позивача був припаркований з 10:17 год. 10.01.2023 року по 10:29 год. 10.01.2023 року без оплати на платному майданчику більше 10 хвилин.
Стосовно висновків суду першої інстанції, що транспортний засіб позивача обладнаний знаком «водій з інвалідністю», що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 18.09.2015 року та відповідачем не доведено, що на платному майданчику де було зупинено автомобіль позивача були наявні місця для інвалідів, що передбачено чинним законодавством, колегія судів зазначає наступне.
По-перше, наявність у позивача посвідчення про встановлення останньому інвалідності не є підтвердженням того, що автомобіль позивача має познаки «водій з інвалідністю». В матеріалах справи відсутні докази (фото, відео), що автомобіль позивача обладнено знаком «водій з інвалідністю».
По-друге, автомобіль позивача не було припарковано в зоні відведеної для інвалідів. При цьому, сам позивач в позові зазначає, що місця, відведенні для інвалідів, були, проте були зайняті.
За таких обставин відсутні підстави для звільнення позивача за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 року в адміністративній справі №932/3264/23 задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2024 року в адміністративній справі №932/3264/23 скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, головного спеціаліста - інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко