05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8827/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Конєва С.В.) в адміністративній справі №160/8827/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення №4/2924 від 28.03.2024р., зобов'язання вчинити певні дії,-
04.04.2024р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 4/2924 від 28 березня 2024 року про відмову в наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким надати позивачеві відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII у зв'язку з тим, що він має дружину із числа осіб з інвалідністю ІІ групи;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1211 гривні 20 копійок та 50 грн. послуги банку.
Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією позивача, до набрання законної сили рішення у цій справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у забезпечення позову відмовлено.
Позивачем на вказану ухвалу суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не надано належної оцінки доводам заяви, а також не враховано, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи щодо позивача будуть завершені, що призведе до унеможливлення реалізації позивачем права на відстрочку.
Відповідач не скористався правом подання відзиву.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як свідчать встановлені обставини справи заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання значних негативних наслідків, а саме: існує загроза, що дружина позивача, буде залишена без догляду, в разі його мобілізації, який є єдиною особою, що доглядає за нею. У зв'язку з цим, позивач має право на відстрочку від мобілізації та не підлягає мобілізації взагалі, проте, представниками відповідача була вручена позивачеві повістка, згідно якої його зобов'язано прибути 11.04.2024 на 9-00 год., за адресою: відповідною адресою. Вважає, що в даному випадку, без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи щодо позивача будуть завершені, і якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, про який він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №420/2157/20).
Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, перш - за все, необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала відповідну заяву.
Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме: не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Як стверджує скаржник, підставою для звернення його до суду першої інстанції послугувала позиція відповідача про відсутність підстав у позивача права на відстрочку від призову. Поте, у разі завершення мобілізаційних заходів щодо позивача і буде призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку.
Проте посилання скаржника по суті обґрунтовані можливістю настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому, що не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, сама лише незгода заявника із рішенням відповідача та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним, ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява заявника про забезпечення позову, а також і додані до даної заяви докази не містять посилань на конкретні обставини, що свідчать про наявність обставин, що можуть ускладнити в майбутньому поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.
Підстави на які посилається позивач у заяві, по суті є підставами позову, надання оцінки яким суд фактично вдається до надання оцінки їм без розгляду справи по суті.
Ураховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, як того вимагає ст. 242 КАС України, у зв'язку з чим підстав для її скасування не існує.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/8827/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник