05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9291/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в адміністративній справі №280/9291/23 (головуючий суддя першої інстанції - Семененко М.О.) за позовом адвоката Трифонова Андрія Володимировича до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 03.11.2023 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні інформації стосовно порушення пенсійних прав ОСОБА_1 та засвідчених належним чином копій довідок-розрахунків з пенсійної справи особи на його адвокатський запит від 10.10.2023 року за №55;
- зобов'язати відповідача надати йому інформацію стосовно порушення пенсійних прав ОСОБА_1 та засвідчені належним чином копії довідок-розрахунків з пенсійної справи особи, вказану в прохальній частині адвокатського запиту від 10.10.2023 року №55.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся 10.10.2023 року до пенсійного органу з адвокатським запитом, в якому просив поновити пенсійні права ОСОБА_1 , надати копії засвідчених належним чином довідок-розрахунків пенсії останнього та надати роз'яснення причин зниження основного та розміру пенсії. Проте, відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації, посилаючись на ст.11 Закону України «Про інформацію». Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив в наданні інформації на адвокатський запит щодо його клієнта, оскільки подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката у зв'язку із наданням правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у наданні засвідчених належним чином довідок-розрахунків пенсії ОСОБА_1 станом на червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду адвокатського запиту, із зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення, у відповідь на адвокатський запит адвоката Трифонова Андрія Володимировича від 10.10.2023 № 55.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати адвокату Трифонову Андрію Володимировичу засвідчені належним чином довідки-розрахунки пенсії ОСОБА_1 станом на червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду адвокатського запиту, із зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення, у відповідь на адвокатський запит адвоката Трифонова Андрія Володимировича від 10.10.2023 року № 55.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновок суду не відповідає обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим. Скаржник зазначає, що запитувана позивачем інформація стосовно ОСОБА_1 є конфіденційною, а оскільки позивачем не було надано договір про надання правової допомоги вказаній особі, а ОСОБА_1 особисто до пенсійного органу згоду на збір та використання позивачем своїх персональних даних не надавав, то надати запитувану персональну інформацію щодо нього неможливо. Скаржник вважає, що пенсійний орган діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з підстав, зазначених у позовній заяві.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 21.05.2024 року по 04.06.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_2 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.06.2018 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 10.10.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із адвокатським запитом №55, в якому просив:
1) поновити права ОСОБА_1 , перерахувавши та виплативши йому пенсію, перераховану на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3438/22 з щомісячною доплатою до вказаної пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 за №713, у розмірі 2000,00 грн., з дати зниження основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
2) надати засвідчені належним чином довідки-розрахунки пенсії ОСОБА_1 станом на червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду цього звернення, з зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення;
3) надати роз'яснення причин незаконного та самовправного зниження основного та незмінного розміру пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3438/22 та зазначити правові підстави такої дії (а.с.7,8).
До вказаного адвокатського запиту позивачем долучено ордер серії АР №1127109 від 10.10.2023 року на надання правничої (правової) допомоги на представництво інтересів ОСОБА_1 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Листом №0800-0203-8/72521 від 13.10.2023 року пенсійний орган відмовив в наданні запитуваної інформації та довідок з тих підстав, що позивачем не надано договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 , а останній особисто до Головного управління згоду на збір та використання позивачем своїх персональних даних не надавав. Додатково повідомлено що копію відповіді направлено ОСОБА_1 на поштову адресу, яка вказана у його пенсійній справі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання інформації у відповідь на адвокатський запит, позивач оскаржив такі дії до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що подання адвокатом адвокатського запиту у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги, є професійним правом адвоката, достатніми документами для підтвердження повноважень адвоката у разі направлення адвокатського запиту про надання інформації та документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, є копія ордера та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому, у випадку наявності обмежень повноважень адвоката вказана інформація зазначається в ордері на надання правової допомоги. Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу в наданні засвідчених належним чином довідок-розрахунків пенсії ОСОБА_1 станом на червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду адвокатського запиту, із зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення (пункт 2 адвокатського запиту), є протиправними, та з метою захисту порушеного права наявні підстави для зобов'язання відповідача надати позивачу відповідні запитувані документи.
Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що вимога адвокатського запиту про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (пункт 1 адвокатського запиту) заявлена позивачем поза межами повноважень, передбачених ч.1 ст.24 Закону №5076-VI, а тому у відповідача відсутній обов'язок вчиняти дії на виконання такої вимоги.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 п.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі по тексту - Закон №5076) визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до статті 20 Закону №5076 під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно із ч.1 статті 24 Закону №5076 адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №5076 орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Частиною 3 статті 24 Закону №5076 визначено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - адвокат Трифонов А.В. 10.10.2023 року звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із адвокатським запитом №55, в якому просив:
- поновити права ОСОБА_1 , перерахувавши та виплативши йому пенсію, перераховану на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3438/22 з щомісячною доплатою до вказаної пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 за №713, у розмірі 2000,00 грн., з дати зниження основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- надати засвідчені належним чином довідки-розрахунки пенсії ОСОБА_1 станом на червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду цього звернення, з зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення;
- надати роз'яснення причин незаконного та самовправного зниження основного та незмінного розміру пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/3438/22 та зазначити правові підстави такої дії (а.с.7,8).
До адвокатського запиту долучено ордер серії АР №1127109 від 10.10.2023 року на надання правничої (правової) допомоги на представництво інтересів ОСОБА_1 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Листом №0800-0203-8/72521 від 13.10.2023 року пенсійний орган відмовив в наданні запитуваної інформації та довідок з тих підстав, що позивачем не надано договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 , а останній особисто до Головного управління згоду на збір та використання позивачем своїх персональних даних не надавав. Додатково повідомлено що копію відповіді направлено ОСОБА_1 на поштову адресу, яка вказана у його пенсійній справі.
Також в листі відповідач повідомив позивача про причини невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ №713 у розмірі 2000,00 грн..
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що адвокатський запит - це гарантований Законом України спосіб отримання адвокатом інформації/документів від органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, з метою надання правової допомоги клієнту.
Відтак, отримання адвокатом інформації, що стосується прав та інтересів його клієнта є правом адвоката, яке прямо закріплено в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Між тим, право адвоката на отримання будь-якої інформації щодо його клієнта в межах надання правової (правничої) допомоги, у тому числі конфіденційної інформації щодо клієнта, обумовлено характером взаємовідносин щодо надання правової (правничої) допомоги, яка має на меті захист прав особи.
Приписами ч.1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вд 13.01.2011 року №2939-VI (далі по тексту - Закон №2939) передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, за загальним правилом інформація є відкритою. Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (ч.1 ст.6 Закону №2939). Перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним.
Положеннями статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року №2297-VI (далі по тексту - Закон №2297) визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.
Згідно із ч.2 статті 4 Закону №2297 володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Згідно з ч.2 статті 14 Закону №2297 поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.
Відповідно до статті 5 Закону №2297 об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.
Згідно із пунктом 6 статті 14 Закону №2939 розпорядник інформації зобов'язаний, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також, у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до статті 19 Закону №2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави вважати, що право особи на інформацію є одним з її основних конституційних прав та передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, при цьому, вказану інформацію має право отримати адвокат цієї особи шляхом направлення адвокатського запиту до відповідних органів державної влади.
Отже, право особи (зокрема, якій надається правова допомога адвокатом) на отримання інформації є складовою її конституційного права та не може бути обмежене.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.04.2020 року у справі №826/7244/18.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що обсяг прав адвоката при надання правової (правничої) допомоги може бути обмежений клієнтом, що узгоджується сторонами в договорі про надання правової допомоги.
Приписами ч.1 статті 26 Закону №5076 передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою наведеної статті визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення) та типова форма ордеру.
Так, пунктом 2 Положення передбачено, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 9, 11 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Підпунктом 12.8. пункту 12 Положення визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Також, відповідно до п.12.14. п.12 Положення реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що подання адвокатом адвокатського запиту, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги, є професійним правом адвоката, достатніми документами для підтвердження повноважень адвоката у разі направлення адвокатського запиту, зокрема, до суб'єкта владних повноважень, про надання інформації та документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, є копія ордера та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому, у випадку наявності обмежень повноважень адвоката вказана інформація зазначається в ордері на надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано скаржником, ордер, який надавався ОСОБА_2 до пенсійного органу разом із адвокатським запитом, містив інформацію про те, що повноваження адвоката не обмежуються, а тому підстави для відмови позивачу в наданні інформації щодо ОСОБА_1 були відсутні.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що дії відповідача щодо відмови позивачу в наданні засвідчених належним чином довідок-розрахунків пенсії ОСОБА_1 станом на червень 2023, вересень 2023 та на дату розгляду адвокатського запиту, із зазначенням у них усіх розмірів складових пенсійного забезпечення (пункт 2 адвокатського запиту), є неправомірними, а ефективним способом захисту порушеного права буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати позивачу відповідні запитувані документи, з чим також погоджується колегія суддів.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому в цій частині рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в адміністративній справі №280/9291/23 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в адміністративній справі №280/9291/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко