Справа № 544/2874/23
пров. № 2/544/151/2024
Номер рядка звіту 7
03 червня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі
головуючої - судді Сайко О. О.,
за участю секретаря Костенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності,
Представник позивача Міщенко Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернувся з позовом до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 12 березня 2002 року позивачка отримала рішення Пирятинської міської ради № 173 «Про надання в постійне користування земельних ділянок для гаражного будівництва громадянам міста», відповідно до якого їй надано в постійне користування земельну ділянку площею 34 кв. м. для гаражного будівництва на території подвір'я житлового будинку АДРЕСА_1 . Також даним рішенням було дозволено побудувати гараж розміром 3,8x6,0 м на цій земельній ділянці. 15.05.2002 року позивачкою було отримано дозвіл на проведення робіт з встановленням дати закінчення будівництва 31.12.2002 року. В цьому ж році було збудовано гараж в ряді гаражів разом з сусідами. Проте на той час позивачка не звернулася в органи ДАБІ та не отримала відповідного Акту про завершення будівництва та не отримала свідоцтво про право власності з відповідною реєстрацією в Реєстрі нерухомого майна.
Станом на момент звернення до суду в позивача виникла потреба в продажі даного гаражу, проте вона цього зробити не може, оскільки в неї не зареєстроване право власності на гараж. Позивачка звертається про таку реєстрацію до держаного реєстратора нерухомого майна та отримує роз'яснення, що для реєстрації необхідно подати ряд документів, один з яких є Декларація про завершення будівництва. Тому позивачка звернулася до органів БТІ, щоб підготувати документи та подати декларацію про закінчення будівництва, однак їй було роз'яснено, що станом на момент звернення вона має мати в приватній власності або в оренді земельну ділянку з кадастровим номером і це є обов'язковою умовою. З відповідною заявою, про безоплатну передачу в приватну власність, позивачка звернулась до Пирятинської міської ради та подала рішення про надання їй земельної ділянки в постійне користування. 13.09.2023 року вона отримала відповідь про те, що в період введення воєнного стану на території України безоплатна передача у власність, а так само надання дозволу на розробку документацій з землеустрою з відповідною метою та сама розробка такої документації заборонена відповідно до Закону України № 2145- IX від 24.03.2022 року та внесеними змінами до Земельного Кодексу України. Винятком становлять землі, на яких знаходяться належним чином зареєстровані об'єкти нерухомості. Таким чином, в позасудовому порядку позивачка позбавлена можливості посвідчити своє право власності без розробки документації з землеустрою, а останню не може розробити у зв'язку з відсутністю належно посвідченого права власності на гараж.
Також за цих обставин, поки існує позасудове обмеження вирішення справи з визнання права власності на гараж, позивач змушена звернутися за захистом своїх прав до суду. Просила визнати за нею право власності за на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 26,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, просили слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача Пирятинської міської ради Полтавської області у судове засідання не з'явився, направив до суду листа, у якому просить справу слухати у його відсутність, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Суд уважає, що справа може бути розглянута у відсутність сторін, оскільки їх особисті пояснення у судовому засіданні не обов'язкові.
Судом встановлено:
12 березня 2002 року рішенням виконавчого комітету Пирятинської міської ради № 173 «Про надання в постійне користування земельних ділянок для гаражного будівництва громадянам міста» позивачу ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 34 кв. м. для гаражного будівництва на території подвір'я житлового будинку АДРЕСА_1 . Також даним рішенням було дозволено побудувати гараж розміром 3,8x6,0 м на цій земельній ділянці (а.с.4).
15.05.2002 року позивачкою було отримано дозвіл на проведення робіт з встановленням дати закінчення будівництва 31.12.2002 року (а.с.5-7).
В цьому ж році позивачем було збудовано гараж в ряді гаражів разом з сусідами.
Відповідно до наказу №28 від 17.08.2023 гаражу присвоєно адресу: гараж АДРЕСА_2 (а.с.8,9).
Згідно технічного паспорта на гараж № НОМЕР_1 , що знаходяться в АДРЕСА_1 , його площа становить 26,8 кв.м. (а.с.10-11).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Пирятинської міської ради від 25.08.2023гараж АДРЕСА_2 , знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер не присвоювався (а.с.12).
Позивач звернулася із заявою про безоплатну передачу в приватну власність вказаної земельної ділянки до Пирятинської міської ради. 13.09.2023 року вона отримала відповідь про те, що в період введення воєнного стану на території України безоплатна передача у власність, а так само надання дозволу на розробку документацій з землеустрою з відповідною метою та сама розробка такої документації заборонена відповідно до Закону України № 2145- IX від 24.03.2022 року та внесеними змінами до Земельного Кодексу України. Винятком становлять землі, на яких знаходяться належним чином зареєстровані об'єкти нерухомості (а.с.13).
Крім того, позивач звернулася до Державної інспекції архітектури та містобудування України для реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта за амністією. Проте Декларацію позивачу було повернуто на доопрацювання, у зв'язку із тим, що відсутній документ, який підтверджує право власності на земельну ділянку з кадастровим номером (а.с.48)
Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження гаража № НОМЕР_1 що знаходяться в АДРЕСА_1 , від 05.12.2023, придатний для подальшої експлуатації, встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації (а.с.26-34).
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
Згідно з статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що була чинною на момент спірних правовідносин) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проєктування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проєктувальником вихідних даних; 2) розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проєктної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Отже, на підставі доводів позивача та наданих нею письмових доказів, суд робить висновок про те, що у позивача існують об'єктивні, непереборні труднощі у реєстрації права власності на новозбудований гараж у зв'язку з неможливістю приватизувати земельну ділянку, на якій він розміщений, з незалежних від неї причин. На переконання суду, позивачка зі свого боку вжила усіх необхідних та передбачених законом заходів для реалізації своїх майнових прав. В позасудовому порядку вирішити дане питання не виявляється за можливе.
Суд звертає увагу, що позивачка позбавлена можливості захистити своє порушене право в інший спосіб, крім, як звернутися з позовом до суду про визнання права власності на майно.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки будівництво гаража було здійснено позивачем відповідно до наданого їй дозволу та на земельній ділянці, наданій позивачу у встановленому законом порядку для будівництва гаража, без порушення будівельних правил та норм, збудований гараж придатний для подальшої безпечної експлуатації, проте визнати право власності на збудований гараж позивач в позасудовому порядку не має можливості, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 259, 263-265, 352 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_3 , право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 26,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення с уду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О.Сайко