Справа № 544/1941/23
пров. № 2/544/44/2024
Номер рядка звіту 69
іменем України
28 травня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої - судді Сайко О.О.,
за участі секретаря - Костенко Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборна, 41 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей,
Позивач ОСОБА_1 03.08.2023 звернулася до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 17.12.2019. Від шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розлучення проживають з позивачем і перебувають на її утриманні. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 19.09.2014 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2014 і до досягнення ОСОБА_6 повноліття. На даний час розмір аліментів, який був визначений за рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 19.04.2014, значно менше ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, що недостатньо для матеріального утримання дітей і ставить позивача у скрутне матеріальне становище. Відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дітей.
Також позивач вказувала, що навчання сина, який з 01.09.2022 є студентом Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», здійснюється на платній основі, відповідно до договору вартість освітньої послуги за рік становить 17500 грн, яка була сплачена позивачем. Окрім того, позивачем було сплачено за проживання сина у гуртожитку за вказаний період. Сума проживання за рік становить 9400 грн.
Також зазначає, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_7 має ряд складних хвороб, в зв'язку з чим потрібно проводити складне лікування. Згідно висновків медичних закладів донька має хвороби: хронічний пієлонефрит, хронічний цистит, сколіоз, плоскостопість, міопія ІІ ступеня, деформація грудної клітки. У зв'язку з хворобами донька перебуває на «Д» обліку. За останні три роки позивач придбала ліків на лікування дитини на суму 16769,51 грн. При цьому відповідач допомоги на лікування доньки не надає.
Тому вважає, що за доцільне збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та змінити спосіб утримання аліментів визначивши їх у твердій грошовій сумі в розмірі 2833 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ОСОБА_6 повноліття.
Також просить стягнути з відповідача половину сплачених коштів на навчання сина ОСОБА_5 в розмірі 20375 грн. та на лікування доньки ОСОБА_6 в розмірі 8384,76 грн як додаткові витрати на дитину.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач та його представник заперечували щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що рівень доходів відповідача та наявність заборгованості по аліментах, яка вираховується щомісяця з його доходів, унеможливлюють стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі, який заявила позивач. Вважає, що той розмір аліментів, який отримує позивач на утримання доньки наразі є достатнім, а необхідність його збільшення та зміни способу стягнення аліментів позивач не довела. Крім того, представник відповідача зазначив, що стягнення додаткових витрат на навчання повнолітнього сина закон не передбачає, розмір цих витрат ураховується судом при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони з 23.10.2004 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.9-10). У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_6 . (а.с.5,6).
Рішенням Пирятинського районного суду Полтави від 19.09.2014 року з позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.09.2014 і до досягнення ОСОБА_6 повноліття (а.с.7-8).
На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 544/1908/13-ц та відкрито виконавче провадження №47149583 (а.с.59,60).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданого Лубенським МРВ ДВС Східного МРУ МЮ (м. Суми) заборгованість по аліментам ОСОБА_3 станом на 31.07.2023 року становила 34767,62 грн ( а.с.8).
Судом встановлено, що 30 червня 2023 року старший син подружжя ОСОБА_5 досяг повнолітття. До липня 2023 з доходу відповідача утримувалися кошти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 2833 грн, з липня 2023 - на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 у розмірі 1416,50 грн.
Неповнолітня ОСОБА_6 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 141 СК України батьки мають рівні права і обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Відповідно ч. 1-3 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною 1 ст.192 СК встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Стаття 192 СК вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та такий розмір гарантується.
Відповідач працездатний, працює черговим стрілочного посту ВП «Полтавська дирекція залізничних перевезень «Регіональної філії «Південна залізниця «АТ «Укрзалізниця» та його дохід за період з січня по липень 2023 року становив 58195,39 (а.с.58). З відповідача за рішенням суду стягнуто аліменти на повнолітнього сина в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, починаючи з 31.07.2023 і до закінчення ОСОБА_5 навчання, тобто до 30.06.2026 (а.с.126-135).
Заборгованість відповідача по сплаті аліментів, визначених попереднім рішенням суду не звільняє його від сплати аліментів на утримання своїх дітей.
Позивач працює в КП «Готель «Пирятин» та розмір її доходу за період із січня по вересень 2023 року становив 52227,67 грн (а.с.79).
Отже з урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягуваних із ОСОБА_3 аліментів з частки від його заробітку на тверду грошову суму у розмірі 2200 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини, обов'язок по утриманню якої покладений на відповідача, та захистом прав відповідача. Доказів неспроможності сплачувати аліменти в зазначеному розмірі, відповідач не надав.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Неповнолітня донька сторін ОСОБА_8 згідно висновків медичних закладів має хвороби: хронічний пієлонефрит, хронічний цистит, сколіоз, плоскостопість, міопія ІІ ступеня, деформація грудної клітки (а.с.11,12,13,14,15).
Згідно ч.1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У зв'язку з хворобами неповнолітня дитина сторін ОСОБА_8 перебуває на «Д» обліку. Дослідивши надані позивачем медичні висновки, виписки з історії хвороби, де містяться лікарські рекомендації та призначення лікування, квитанції та товарні чеки на придбання ліків та медичних препаратів (а.с.11-25,142-153), суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що захворювання її неповнолітньої доньки має серйозний характер, її лікування потребує постійних коштів, регулярних медичних обстежень, стаціонарного та амбулаторного лікування.
Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу на утримання дитини надає примусово за рішенням суду. При цьому суд вважає, що така допомога не покриває всіх витрат, пов'язаних із лікуванням дитини. Тому підлягають до стягнення з відповідача половина додаткових витрат, які були понесені позивачем фактично на придбання ліків за останні три роки, що підтверджується товарними чеками та квитанціями на загальну суму 14748,89 грн (а.с.158-159), що становить 7374, 45 грн.
Повнолітній син сторін ОСОБА_5 досягнув повноліття, але навчається. Станом на час звернення до суду з позовом він є здобувачем вищої освіти 1 курсу денної форми навчання Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (а.с. 38).
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 15.09.2023, яке змінене постановою Полтавського апеляційного суду від 08.02.2024, на його утримання з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, починаючи з 31.07.2023 і до закінчення ОСОБА_5 навчання, тобто до 30.06.2026 (а.с.126-135).
Відповідно до договору 09. /З/-22 від 06.09.2022 вартість освітньої послуги в університеті за 2022-2023, 2023-2024 навчальний рік складає 17500 грн (а.с.39-40), яка була сплачена позивачем (а.с.154,155). Окрім того, плата за проживання в гуртожитку студента ОСОБА_5 згідно довідки від 28.10.22 № 15-10/2129 становить 1000 грн на місяць, відповідно плата за проживання в гуртожитку за період навчального року з 19.09.22 по 30.06 2023 стагговить для даного студента 9400 грн (а.с.41). Позивачем було сплачено 9500 грн за проживання сина у гуртожитку за вказаний період та додатково 5000 грн за проживання протягом 2023-2024 навчального року (а.с.155,156).
Виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Разом з тим статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199,200,201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року в справі № 6-1296цс15. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини суми в розмірі 8750 грн (як плата за начання) та 5000 грн (плата за проживання в гуртожитку), як витрат, пов'язаних з навчанням повнолітнього сина, заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми в розмірі 13500 грн (сплачених за 1 курс навчального 2022-2023 року) додаткових витрат на навчання неповнолітньої дитини, суд виходить з такого.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що позивачем зазначені витрати дійсно понесені, такі витрати зумовлені особливими обставинами, зокрема необхідністю навчання дитини.
Тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача на відшкодування додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_5 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 13500 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Також з відповідача відповідно дост. 141 ЦПК Українина користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 1073 грн.
Керуючись ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 352, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягуваних аліментів, визначений рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2014 року та стягувати із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2200 (дві тисячі двісті ) грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття ОСОБА_6 .
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 ), частину понесених додаткових витрат на навчання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот ) грн.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 ), частину понесених додаткових витрат на лікування доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7374 (сім тисяч триста сімдесят чотири ) грн. 45 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення с уду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 04.06.2024
Суддя О.О.Сайко