Справа № 309/2796/24
Провадження № 3/309/998/24
05 червня 2024 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., за участі захисника Поковби Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Зирянівськ, Казахстан, місце проживання АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №247616 від 21.05.2024 року, 21.05.2024 року близько 09 год. 15 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» спільно з офіцерами прикордонного оперативно - розшукового відділу (з м.д.н.п. «Яблунівка») в межах контрольованого прикордонного району на околиці н.п. Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 151 прикордонного знаку виявлено та затримано гр. України ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 просила закрити справу у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Посилається на відсутність доказів спроби незаконного перетину кордону. ОСОБА_1 наміру перетнути кордон не мав, їхав у санаторій на лікування і біля села Велятино був знятий на блокпосту. Дане село знаходиться на відстані від державного кордону. Щодо вилучених у ОСОБА_1 речей, то вони не є забороненими, і на думку адвоката не доводять здійснення спроби перетину державного кордону. Також посилається на порушення строків направлення протоколу до суду.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. При цьому з огляду на встановлений КУпАП строк розгляду даної справи протягом доби, та подання ним заяви про отримання електронних повісток на мобільний телефон, суд намагався направити йому відповідну повістку за номером телефону (у заяві також вказано, що про зміну номеру мобільного телефону та обставин, які перешкоджатимуть отримання електронних повісток зобов'язується повідомити суд), вказаному у заяві, що однак не виявилося можливим, у зв'язку з тим, що такий номер введено не повністю (пропущено одну цифру). Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Частиною 2 ст. 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 41-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203-206-1, розглядаються протягом доби.
Отже, ураховуючи закінчення строку розгляду справи, визначеного ч. 2 ст. 277 КУпАП, який є усічений та не підлягає продовженню та те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, власноруч підписав заяву із зазначенням неповного номера мобільного телефону, про наявність якогось іншого номера мобільного телефону ОСОБА_1 суд не повідомив, що позбавляє суд будь-якої фізичної можливості повідомити його про час і місце судового розгляду протягом такого усіченого строку, зважаючи на присутність у судовому засіданні захисника ОСОБА_2 , а також беручи до уваги те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 1, 2 ст. 204-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, дійшов наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
Так, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст.9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Суд враховує, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан (воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень).
Суд також приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №247616 від 21.05.2024 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить відмітку про отримання ОСОБА_1 протоколу та запису про те, що він з протоколом не згідний;
- протоколом про адміністративне затримання від 21.05.2024, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 09 год. 15 хв. 21.05.2024 року на строк до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 21.05.2024, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 виявлено та вилучено: паспорт гр. України; телефон фірми Samcung; телефон фірми One Plus; павербанк; кусачки; налобний ліхтарик; компас;
- а також рапорт начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) ОСОБА_3 від 21.05.2024, у якому викладені обставини аналогічні до змісту протоколу.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд також бере до уваги те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні дані, які можуть свідчити про те, що дії уповноважених осіб прикордонної служби при затриманні ОСОБА_1 та при оформленні відносно нього матеріалів адміністративного правопорушення, були незаконними та протиправними. У матеріалах справи немає відомостей про те, що він звертався до правоохоронних органів з відповідними заявами про незаконність дій прикордонного наряду щодо нього або оскаржували такі дії у встановленому законом порядку, а тому суд вважає, що працівниками прикордонної служби не було допущено порушення його права на захист.
При цьому, надані ОСОБА_1 заперечення, що він приїхав для оздоровлення у санаторії та не мав наміру поза пунктом пропуску перетинати державний кордон суд оцінює критично та розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є особою призовного віку, у судовому засіданні судом надано докази згідно яких ОСОБА_1 14.02.2008. знятий з військового обліку і міститься відмітка про те, що він не придатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час. З 18.05.2024, в результаті внесення змін до мобілізаційного законодавства, виключено таке поняття як «обмежено придатний» і всі особи, які мали такий статус зобов'язані протягом 2-ох місяців повторно пройти ВЛК та стати на військовий облік. І хоча відповідний двомісячний термін ще не пройшов, однак указані обставини можуть свідчити про існування певного мотиву для незаконного перетину кордону у ОСОБА_1 - не бажання проходити ВЛК та ставати на військовий облік.
Суд констатує, що не зважаючи на те, що в судовому засіданні захисником надано санаторно-курортну карту на ім'я ОСОБА_1 з рекомендацією пройти курортне лікування у санаторіях «Карпатія» або «Шаян» (яка одна без заповненої графи дата та місяць), разом з тим вилучені у ОСОБА_1 предмети такі як павербанк; кусачки; налобний ліхтарик; компас, є речами які безперечно можуть бути використані саме для мети незаконного перетину державного кордону та не зрозуміло для чого вони особі, яка проходить лікування, - що на думку суду доводить, що ОСОБА_1 приїхав у прикордонну зону саме з метою незаконного перетину державного кордону.
За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази, у їх сукупності, вважаю, що поза розумним сумнівом в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, яке виразилося у спробі перетині Державного кордону України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через Державний кордон України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини ОСОБА_1 , з метою недопущення вчинення аналогічних правопорушень, вважаю, що порушнику необхідно обрати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.