Справа № 308/6943/24
28 травня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Дергачової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Передерій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
Позов мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 , був одружений з ОСОБА_3 .
Від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.10.1988 року.
Однак, подружнє життя не склалося, через що шлюб було розірвано 23.03.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
З 2018 року позивач почав страждати на хвороби серця, у 2019 році переніс інфаркт міокарда та пролікувавшись, отримав інвалідність 2 групи довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії 12 ААБ №660169 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 .
Позивач вказує, що через постійне та дороговартісне лікування, дослідження, процедури відновлення - матеріальне становище позивача значно погіршилося і на даний час, склалися обставини, які змусили позивача звернутися до суду з позовом до свого сина про стягнення аліментів на його утримання.
Позивач отримує пенсію в розмірі 2564,29 грн. на місяць, цих грошей недостатньо для лікування, харчування та утримання побуту позивача. Звертає увагу суду « що пенсія позивача є меншою ніж прожитковий мінімум в України на 2024 рік.
Враховуючи необхідні витрати на лікування, повноцінне харчування, постійну реабілітацію та підтримання належного фізичного стану та інше, вважає, що розмір аліментів повинен бути встановлений в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн., щомісячно.
Водночас зазначає, що відповідач офіційно працює та отримує щомісячний дохід в розмірі близького 20 000 грн., а відтак має матеріальну можливість для утримання позивача.
Враховуючи вище викладене, позивач просить суд стягнути з сина ОСОБА_2 на користь його батька ОСОБА_1 аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від його представника - адвоката Німець О.М. надійшла заява згідно якої вона просить розгляд справи справи провести у їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, при цьому надіслав до суду заяву про визнання позову.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Враховуючи, що відповідач позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін та інших осіб, тому суд прийняв визнання ним позову та прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову..
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується паспортом № НОМЕР_4 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.10.1988 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно з даними пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує пенсію по інвалідності, термін дії довічно.
У відповідності до акту огляду медико-соціальною експертної комісії серії 12 ААБ №660169 від 18.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має інвалідність 2 групи загальне захворювання, дата чергового переогляду - безтерміново.
Згідно довідки начальника відділу обслуговування громадян №8 (сервісного центру) Любов Гимби від 16.04.2024 року за вих №0220 1827 7779 4261 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в жовтні 2023 року - 2564,29 грн., листопада 2023 року - 2564,29 грн., грудень 2023року - 2564.29 грн., січень 2024 року - 2564,29 грн., лютий 2024 року - 2564,29 грн., березень 2024 року - 2725 грн.
Відтак, беручи до уваги позицію учасників справи в заявах по суті, враховуючи визнання позову відповідачем, відсутність заперечень третьої особи, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Частиною 1 ст. 202 СК України визначено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків виникає на підставі сукупності наступних умов - походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення), непрацездатність матері, батька та потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 75 СК України, абз. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними громадянами є особи, які досягли пенсійного віку або особи з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи. Позивач є батьком відповідача.
При встановленні факту необхідності матеріальної допомоги, то така визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання ними пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо (постанови Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 676/5118/16-ц, від 10.10.2018 у справі № 301/160/17).
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання, розмір якої є менший за встановлений розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та з 1 січня 2024 року складає 2920 гривень (ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 хворіє та потребує періодичного лікування, разом з тим розмір його пенсії менший за прожитковий мінімум. Вказане свідчить про те, що на даний час позивач потребує матеріальної допомоги.
Частиною 1 ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно із ч. 2 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька. При цьому обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їхньою працездатністю й можливістю надавати батькам матеріальну допомогу, що визначено в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц.
Під час розгляду справи відповідач визнав позовні вимоги. З матеріалів справи не вбачається підстав, передбачених ст. 204 СК України, для звільнення його від сплати аліментів на утримання позивача.
Таким чином, виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з'ясування обставин справи, розумності та справедливості, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище позивача та відповідача, зважаючи на непрацездатність батька та його потребу в матеріальному утриманні, з огляду на розмір аліментів, який він просить стягувати зі свого сина - відповідача по справі, з яким останній погодився, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 як на непрацездатного батька, який потребує матеріальної допомоги, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 гривень щомісяця, а позов задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, ст. 51 Конституції України, ст. 202, 205 СК України, керуючись ст. 200, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти на утримання непрацездатного батька в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 (три тисячі) гривень щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду 17.04.2024 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Дергачова