Справа № 307/1809/23
Провадження № 1-кп/307/111/23
04 червня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2017 року за № 12017070160000728 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України
В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2017 року за №12017070160000728 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Тячівського районного суду Закарпатської області 07 лютого 2017 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 150 годин та будучи ознайомленим у Тячівському районному суді Закарпатської області з порядком відбування цього покарання, про що свідчить розписка від 07 лютого 2017 року засудженого про обов?язок з?явитися до Тячівського РВ з питань пробації 21 березня 2017 року, натомість умисно не з?явився до Тячівського РВ з питань пробації для постановки його на облік, і до виконання громадських робіт не приступив і у такий спосіб умисно ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, яке призначено вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2017 року.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 389 КК України. Крім того, зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з закінченням строку давності його притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, в порядку визначеному КПК України, роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення за ч.2 ст. 389 КК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які є нереабілітуючі, та право заперечувати проти закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що зміст пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст. 389 КК України у даному кримінальному провадженні, є зрозумілим, вину він визнає та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частинами першою статті 286 КПК України, передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Пунктом 1 частини 2 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Санкцією ч. 2 ст. 389 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення) передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення), злочином невеликої тяжкості є злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який набрав чинності 01.07.2020, діяння, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, з 01 липня 2020 року віднесено до кримінальних проступків.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Частинами 2, 3 статті 49 КК України, встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2023 року (Справа № 735/1121/20, Провадження № 13-26кс22), у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
При цьому, Велика Палата вважала, що встановлені частиною другою статті 49 КК загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.
Згідно обвинувального акта, складеного та затвердженого 12 травня 2023 року, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, яке мало місце 21 березня 2017 року.
Так, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування:
- 06 вересня 2017 року винесено постанову про оголошення підозрюваного в розшук та зупинення досудового розслідування;
- 18 липня 2018 року винесено постанову про відновлення досудового розслідування;
- 15 квітня 2022 року винесено постанову про оголошення підозрюваного в розшук та зупинення досудового розслідування;
- 11 травня 2022 року винесено постанову про відновлення досудового розслідування.
Отже під час судового розгляду встановлено, що з моменту вчинення обвинуваченим кримінального проступку минуло понад п'ять років, тобто на даний момент закінчилися загальні строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачені ч. 2 ст. 49 КК України, що відповідно до висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 632/1028/18 є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
Відомостей про вироки, якими було б встановлено вчинення ОСОБА_4 будь-якого кримінального правопорушення після вчинення інкримінованого у даному кримінальному провадженні кримінального проступку, стороною обвинувачення суду не надано.
Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає необхідним обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-288, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 389 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2017 року за №12017070160000728 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України - закрити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1