Єдиний унікальний номер справи 235/90/24
Номер провадження 2/235/410/24
(заочне)
30 травня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Юриної К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан»,-
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області через підсистему «Електронний суд» звернулось ТОВ «Діджи Фінанс» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5044637, відповідно до умов якого останній були надані кредитні кошти в сумі 14000 гривень. Кредитний договір було укладено на 30 днів. Проте відповідачем кредитні зобов'язання належним чином не виконані.
11.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги № 12Т, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 16202,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7350 грн; заборгованість за відсотками становить 7872,80 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 980 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Керуючись ст. 512-514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 5044637 від 26.03.2021 року у розмірі 16202,80 гривень, судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 гривень.
Ухвалою судді від 14 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача - ТОВ «Діджи Фінанс» до судового засідання не з'явився. До суду 28 травня 2024 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в позовній заяві не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи шляхом надіслання на її адресу судових повісток-повідомлень. Однак, відповідач в судове засідання не прибула, про наявність поважних для цього причин суд не повідомила, відзив на позов не подала.
Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 26.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 5044637 з використанням сервісу online-кредитування, на підставі якого відповідачу надані грошові кошти в розмірі 14 000,00 грн строком кредиту на 30 календарних днів (а.с.9-14).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно наданого суду розрахунку за період з 11.11.2021 року по 22.12.2023 року складає 16202,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7350 грн; заборгованість за відсотками становить 7872,80 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 980 грн (а.с.33).
11.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги № 12Т, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача (а.с.15-19).
Згідно витягу з додатку до Договору факторингу №12Т від 11.11.2021 року ТОВ «Діджи фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 202,80 грн., що складається із заборгованості: по тілу кредиту 7 350,00 грн, за відсотками 7 872,80 грн, за комісією 980 грн.
Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, 26.12.2021 року направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «Діджи Фінанс», остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Діджи Фінанс», ні - попереднього кредитора.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Наведене дозволяє дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Щодо розподілу між сторонами судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру в електронній формі позивачем, як юридичною особою, із застосовуванням коефіцієнту 0,8 сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, а тому вказана сума судового збору, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи: Договір № 42649746 про надання правової допомоги, укладений 11.12.2023 року; детальний опис робіт; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); довіреність; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Керуючись ст.ст.11, 509, 525-527,625, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 81, 141, 223, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитним договором №5044637 від 26.03.2021 року в розмірі 16202 (шістнадцять тисяч двісті дві) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, суму судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746 витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8. Код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, буд.17-21. Код ЄДРПОУ 40484607.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буд виготовлено 4 червня 2024 року.
Суддя Хмельова С.М.