Код суду 233 № 233/2312/24
05 червня 2024 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Орчелота А.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, разом із доданими до нього матеріалами, які надійшли з ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , якому роз'яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №677490 від 13 квітня 2024 року, відповідно до якого - ОСОБА_1 , 13 квітня 2024 року о 15 год. 48 хв. в м. Костянтинівка, вул. Каменовата, біля буд. 11 керував мопедом «VIPER» без номерного знаку в стані алкогольного сп'яніння, був оглянутий на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора ALCOTEST DRAGER 6810. Результат тесту 2,30% проміле, тест №1113. Від керування відсторонений. Таким чином, порушив вимоги п.2. 9а ПДР України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання, не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання телефонограми за номером телефону, вказаному в протоколі, яку він отримав особисто, проте від нього до суду надійшла заява, відповідно до якої останній, просить розглянути справу про адміністративні правопорушення без його участі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозаписи додані до протоколу, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 256КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.130КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 2 ст.266 КУпАП, згідно якої огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З дослідженого диску, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що даних дій працівниками поліції дотримано не було, зокрема на долучених відеозаписах не відтворено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , на вказаних відеозаписах зафіксовано лише те, що ОСОБА_2 керував мопедом «VIPER» без номерного знаку та був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння та у зв'язку з цим повідомив його про необхідність пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або в найближчому закладі охорони здоров'я. На вказану пропозицію ОСОБА_1 висловив свою згоду на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Після цього працівником поліції був увімкнений прилад, під час огляду приладу працівником поліції було виявлено його несправність. Після цього відеозапис було вимкнено.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутній відеозапис, який відображає події викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а огляд був проведений без залучення двох свідків, то суд позбавлений можливості перевірити чи було дотримано працівниками поліції вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Згідно ч.5 ст.266КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У зв'язку з вищевикладеним, суд критично відноситься до результату газоаналізатора «ALCOTEST DRAGER 6810» №1113 від 13 квітня 2024 року.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у порушенні п.2.9(а) ПДР України, та, відповідно, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, оскільки працівниками поліції було порушено процедуру такого огляду.
Інших обставин в протоколі не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушень про які вказано в протоколі.
Відповідно до вимог діючого законодавства докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої унаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Тож зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, обов'язок довести вказані обставини, як зазначалось раніше, покладено на орган, який ініціює притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частина 1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
До того ж, з приводу наданих ОСОБА_1 пояснень в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» - «з результатами тесту згоден», слід зазначити, що дійсно пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом, проте оцінку суд надає їм в сукупності з іншими належними і допустимими доказами по справі, оскільки обвинувачення (в розумінні практики Європейського суду з прав людини адміністративна відповідальність має всі притаманні риси кримінальної відповідальності) не може ґрунтуватися лише на визнавальних свідченнях особи.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись положеннями ч.3 ст.62Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у зв'язку з її недоведеністю у встановленому діючому законом порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, а тому відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 247, 280, 284-285 КУпАП, -
На підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя А.В. Орчелота