Код суду 233 № 233/1922/24
05 червня 2024 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Орчелота А.В., за участю: секретаря Чернецької А.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проходить військову службу у ВСУ, бригада-92, оператор управління, у військовому званні - солдат, проживає за адресом: АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права згідно ст.ст.10, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП,
за ч.1 ст.130КУпАП,-
Водій ОСОБА_1 - 25 березня 2024 року о 15 годині 10 хвилин у Донецькій області, м. Костянтинівка по вул. Ємельянова, буд. 12 керував транспортним засобом «ВАЗ 2121», номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП.
В судовому засіданні:
було допитано: водія ОСОБА_1 , в якості свідка: ОСОБА_2 , дослідженні письмові докази, в тому числі надані ОСОБА_1 , а також відтворено доданий до матеріалів відеозапис події, яка мала місце: - 25 березня 2024 року о 15 годині 10 хвилин у Донецькій області, м. Костянтинівка по вул. Ємельянова, буд. 12.
Так, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні 24.04.2024 року:
свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 25 березня 2024 року він дійсно керував автомобілем «ВАЗ 2121», номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування працівник поліції повідомив його про те, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння та у зв'язку з цим повідомив його про необхідність пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, на що він йому повідомив, що він не має можливості пройти огляд, оскільки є військовослужбовцем та наразі виконує бойове розпорядження свого командира, яке полягає у доставці боєкомплекта для підсилення обороноздатності підрозділу.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 24.04.2024 року:
пояснив суду, що він є заступником командира роти з МПЗ, письмового бойового розпорядження виданого на ім'я ОСОБА_1 немає, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 наданий волонтерами та він не перебуває на балансі військової частини.
Судове засідання було відкладено на 05 червня 2024 року о 10 год 00 хв. за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 для надання додаткових документів, в тому числі тих, які підтверджують виконання останнім 25 березня 2024 року бойового розпорядження командира.
У судове засідання, призначене на 05 червня 2024 року о 10 год 00 хв. особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі, відомостей на підтвердження поважності причин неявки останнім не надано, заяв та клопотань в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з огляду на наступне.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, був обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, та про те, що судове засідання було призначено на 05.06.2024 року о 10 год. 00 хв.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До того ж, суд наголошує, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості участі в розгляді справи в режимі відеоконференції або шляхом забезпечення участі у справі захисника для захисту його інтересів під час даного судового розгляду.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_2 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши та переглянувши відеозапис зафіксованої події, дістаю наступних висновків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №677372 від 25 березня 2024 року, дані, відображені в якому, враховуючи положення ст.251КУпАП, є доказом того, що 25 березня 2024 року о 15 годині 10 хвилин у Донецькій області, м. Костянтинівка по вул. Ємельянова, буд. 12 керував транспортним засобом «ВАЗ 2121», номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП.
Отже, в протоколі зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (зі змінами та доповненнями, далі Інструкція), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом скористався та в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» власноручно зазначив, що «не поїду на медичний огляд, так як не маю часу, виконую бойові розпорядження, наркотики не вживаю».
В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63Конституції України та ст.268КУпАП.
ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення без будь-яких застережень.
Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст.256КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесені зміни, зокрема до ст.266КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
При цьому, логічне тлумачення положень ч.2 ст.266КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч.1 ст.130КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп'яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп'яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов'язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом та усними пояснення ОСОБА_1 наданими в суді, який фактично не заперечував факт його відмови від проходження огляду, а тільки конкретизував підстави такої відмови.
Факт керування ОСОБА_1 25 березня 2024 року о 15 годині 10 хвилин транспортним засобом підтверджений долученою до матеріалів справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1743605 від 25 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121КУпАП та поясненнями останнього, наданими в судовому засіданні.
Відомостей, що вказана постанова, в установлений строк і порядок, ОСОБА_1 , оскаржувалася та/або скасована, протягом усього часу розгляду справи суду не надано.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року, приписами якої встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів.
Так, відповідно до Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, про що зазначено поліцейським в протоколі та в направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.03.2024 року.
За такого, поліцейським обґрунтовано було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі підтверджений дослідженим судом відеозаписом, проведеним працівниками поліції, на якому зафіксовано як працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що він відповів відмовою.
Так, з відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповів: «відмовляється, не має часу, оскільки виконує бойове розпорядження командира».
Суд вважає недоведеними доводи ОСОБА_1 про виконання ним бойового розпорядження під час вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки до суду не надано доказів отримання бойового розпорядження або довідки з військової частини про залучення в цей час до виконання бойового завдання. Також, ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді не зміг пояснити, з яких причин транспортування бойових припасів, які являються небезпечним вантажем військового призначення здійснювалося за допомогою приватного транспортного засобу, а не спеціальної військової техніки. Документів, які можуть підтвердити приналежність транспортного засобу військовій частині суду не надав.
За вказаних обставин суд вважає дані доводи безпідставними та надуманими.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законом порядку.
За приписами ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч.1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч.2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно приписів ст.245КУпАП - аналізуючи надані та досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши поясненнями осіб, які були допитані, відтворивши та переглянувши відеозаписи, приймаючи та оцінивши перелічені вище докази в їх сукупності, приходжу до переконання, що подія адміністративного правопорушення мала місце, а провина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення повністю доведена, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та категорична відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі.
Дії ОСОБА_1 та його пояснення, пояснення свідка, жодним чином не спростовують надані суду, особою уповноваженою на складання протоколу, докази, а позиція ОСОБА_1 розцінюються судом як самозахист останнього задля уникнення адміністративної відповідальності, оскільки проаналізував вищезазначені нормативно правові акти та вимоги діючого законодавства, достеменно вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №892901 від 25 березня 2024 року складений відносно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали, відповідають вимогам вищенаведеної Інструкції та складені у відповідності із нормами передбаченими КУпАП.
Вина водія ОСОБА_1 у порушені п.2.5ПДР України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП, відповідно до ч.1 ст.251КУпАП та за приписами ст.252КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААД №677372 від 25 березня 2024 року, складеним відносно ОСОБА_1 про порушення останнім п.2.5ПДР України, відеозаписом зафіксованої події поліцейськими, а також іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які, повною мірою були дослідженні в судовому засіданні у відповідності до ст.245КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи положення ч.1 ст.130КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, характер скоєного правопорушення, даних щодо особи ОСОБА_1 , вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде цілком відповідати обставинам справи, та, у свою чергу, сприятиме профілактиці даного виду правопорушень.
Згідно із ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням положень п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2% прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA198999980313090149000005001, отримувач - Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ - 21081300, призначення платежу: протокол серії ААД №677372 від 25 березня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на рахунок (IBAN) - UA438999980313151206000005692; отримувач коштів - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37967785; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податків).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя А.В. Орчелота