Справа № 634/147/24
Провадження № 2/634/96/24
"04" червня 2024 р.
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Єрьоміної О.В.,
при секретарі: Мальченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
У провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебувають матеріали вищевказаної цивільної справи.
Позивач 03.06.2024 року подав клопотання про зупинення провадження у справі згідно п.6 ч. 1 ст. 251 КПК України у зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали Сахновщинського районного суду Харківської області від 16.02.2024 року у справі № 634/149/24.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Перш за все, слід зазначити, статтею 251 КПК України визначено вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які діють у рамках кримінального процесу та не поширюються на судовий розгляд у сфері цивільно-правових відносин.
Так, п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, зокрема, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу- до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі".
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.
Таким чином, визначаючи наявність передбачених вказаною статтею підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються умов від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження, у зв'язку з відсутністю безумовних підстав для об'єктивної неможливості розгляду даного позову до вирішення іншої справи. У цьому випадку є всі процесуальні можливості розглянути справу без зупинення провадження до розгляду апеляційною інстанцією іншого провадження, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 251,253, 258-261, 351-355 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05.06.2024 року.
Суддя:
Присяжні: