Справа № 953/4298/24
н/п 1-кс/953/4000/24
"04" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024220000000384 від 18.03.2024 за ч.3 ст. 436-2 КК України про арешт майна, -
встановив:
03 червня 2024 року до суду надійшло, направлене поштою 31.05.2024, клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024220000000384 від 18.03.2024 за ч.3 ст. 436-2 КК України про арешт майна, погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна вилученого 30.05.2024 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідча посилалась на здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000384 від 18.03.2024 за ч. 2 ст. 436-2 КК України з обставин виготовлення та поширення у мережі Інтернет в соціальних мережах в т.ч. «Телеграм» в період з 01.03.2023 громадянином «Б» матеріалів, що містять виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії рф проти України, глоріфікації осіб, які здійснюють цю агресію, заперечення факту неправомірності тимчасової окупації рф території України, підозра в якому повідомлена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
30.05.2024 під час проведення обшуків на підставі ухвал слідчого судді вилучене майно, яке слідчий просила арештувати на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, за його відповідності критеріям ст.98 КПК України, оскільки воно містить відомості, що можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий до судового засідання не з'явилась, подала заяву в якій клопотання підтримала, просила його розглянути за своєї відсутності.
Власник майна ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без своєї участі, проти задоволення клопотання заперечував.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить до наступного:
З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, вбачається здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000384 від 18.03.2024 за ч. 2 ст. 436-2 КК України з обставин виготовлення та поширення у мережі Інтернет в соціальних мережах в т.ч. «Телеграм» в період з 01.03.2023 громадянином «Б» матеріалів, що містять виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії рф проти України, глоріфікації осіб, які здійснюють цю агресію, заперечення факту неправомірності тимчасової окупації рф території України, підозра в якому повідомлена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Вилучене при обшуках майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
При визначенні способу арешту майна у відповідності до положень п.5, п.6 ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб, вважає на необхідне накласти арешт з забороною користування та розпорядження арештованим майном.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядження на тимчасово вилучене майно: мобільний телефон марки Redmi 8 imei 1/ НОМЕР_1 , imei 2/ НОМЕР_2 , сім карта № НОМЕР_3 , належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» в камері схову речових доказів ХРУП -1 ГУ НП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особам, відсутнім при оголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1