Справа № 390/583/24
Номер провадження 3/404/1333/24
03 червня 2024 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Петров Роман Іванович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, громадянина України, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25.02.2024 року, о 16-24 год., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ-217230», д/н НОМЕР_2 , по вул. Героїв України, 70 в м. Кропивницькому, був зупинений працівниками поліції, які після підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток за адресою місця проживання, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомив, що місцем його проживання є АДРЕСА_1 , а тому безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи.
З метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи шляхом направлення судових повісток поштою за місцем його проживання.
Проте, судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення;
2) суд здійснював виклик ОСОБА_1 , однак останній не вживав жодних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження;
3) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, до суду не було подано.
Таким чином ОСОБА_1 було відомо про розгляд у суді справи, а також що судові повістки будуть йому направлятись за адресою, вказаною ним у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх отримання, що вказує на його небажання брати участь в розгляді справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини та те, що ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, з урахуванням строків розгляду даної категорії справ, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також відеозаписом обставин правопорушення, доданим до матеріалів справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 у вказані в протоколі час та місці керував автомобілем «ВАЗ-217230», д/н НОМЕР_2 , та на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився від його проходження.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 , надані останнім в ході спілкування з працівниками поліції про те, що він не керував транспортним засобом «ВАЗ-217230», д/н НОМЕР_2 , оскільки вони повністю спростовуються відеозаписами обставин вчинення правопорушення, які містяться в матеріалах справи.
Так вказаними відеозаписами зафіксовано, що 25.02.2024 року, о 16-24 годині, до автомобіля «ВАЗ-217230», д/н НОМЕР_2 , підійшов працівник поліції та почав спілкуватись із ОСОБА_1 , який вийшов із водійського місця, а слідом за ним вийшли його знайомі із пасажирських місць автомобіля. В подальшому, ОСОБА_1 о 16-25 годині на запитання працівника поліції «куди прямуєте» повідомив, що рухається у військову частину. Крім цього, о 16-41 годині ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що забирав своїх знайомих. Водночас, в подальшому ОСОБА_1 заперечив факт керування ним транспортним засобом та на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився від його проходження. При цьому суд зауважує, що наданий працівниками поліції відеозапис повністю підтверджує факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 , який на момент зупинки транспортного засобу перебував за його кермом та в подальшому пояснював працівникам поліції звідки і куди прямує. Більше того, відеозаписом зафіксовано, як о 16-47 годині, ОСОБА_1 увімкнув двигун автомобіля та намагався перепаркувати транспортний засіб, а тому суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а пояснення, надані останнім вважає такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
З урахуванням викладеного призначаю ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 283, 284 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда Петров Р.І.