г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2410/24
Номер провадження 2/213/1240/24
05 червня 2024 року суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Інгулецької районної у місті ради, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської Ради, Управління з питань благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської Ради, Територіальної громади в особі виконкому Криворізької міської ради, Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», про зобов'язання розглянути питання про видачу ордеру на жиле приміщення та зобов'язання привести нежитлове приміщення у первинний стан, -
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючого по справі обрано суддю Мазуренко В.В.
Позивачем по даній справі є ОСОБА_1 В 2023 році головуючим було розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про поновлення її на роботі (Справа №213/1492/22), та в задоволенні позову було відмовлено. Так, з відкритих джерел, а саме сайту ВРП (https://www.hcj.gov.ua/autoassig) відомо, що позивач протягом 2023 року подала, як мінімум 6 скарг на головуючого (Б-763/0/7-23, Б-763/1/7-23, Б-763/2/7-23, Б-763/3/7-23, Б-763/5/7-23, Б-763/6/7-23),
Суддею Мазуренко В.В. заявлено самовідвід відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України у зв'язку з тим, що між головуючим та позивачем виникли неприязні стосунки.
Відповідно до частини 5 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Виходячи з наведеного вище, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об'єктивності судді Мазуренко В.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, суд вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 40, ст. 260 ЦПК України, суд
Заяву про самовідвід судді Мазуренко В.В. про самовідвід у цивільній справі № 213/2410/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Інгулецької районної у місті ради, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської Ради, Управління з питань благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської Ради, Територіальної громади в особі виконкому Криворізької міської ради, Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», про зобов'язання розглянути питання про видачу ордеру на жиле приміщення та зобов'язання привести нежитлове приміщення у первинний стан - задовольнити.
Передати справу до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу з метою визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, для її розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Мазуренко