30 травня 2024 року
м. Київ
справа №520/7647/23
адміністративне провадження № К/990/14101/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №520/7647/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Харківській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу Служби безпеки України;
- зобов'язати Управління служби безпеки України в Харківській області провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в органах Служби безпеки України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зобов'язано Управління служби безпеки України в Харківській області провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління служби безпеки України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов'язано Управління служби безпеки України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
18 січня 2024 року Управлінням Служби безпеки України в Харківській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області повернуто скаржнику.
12 квітня 2024 року Управління Служби безпеки України в Харківській області повторно звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин;
- документу про сплату судового збору в розмірі 1717,76 грн.
10 травня 2024 року Управління Служби безпеки України в Харківській області подало заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву про поновлення процесуального строку, касаційну скаргу у новій редакції та квитанцію про сплату судового збору.
Так в обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята та опублікована в «Електронному кабінеті» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 19 грудня 2023 року. 18 січня 2024 року позивачем подано касаційну скаргу, яку повернуто ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року та отримано скаржником 25 січня 2024 року. Вдруге касаційна скарга подана 12 квітня 2024 року, тобто через 2 місяці.
Разом з тим, скаржник посилається на практику Верховного Суду щодо поважності причин пропуску строку, викладену в постановах Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі №360/4485/19, від 30.01.2020 року у справі № 826/7316/18.
При цьому вказує, що підставою порушення встановлених процесуальних термінів в даному випадку є обставини, які фактично не залежали від позивача, а саме військової агресії російської федерації проти України. Також поважними обставинами є обставини, які пов'язані з веденням бойових дій на території розташування Управління Служби безпеки України в Харківській області, а саме постійними ракетними обстрілами об'єктів військового та спеціального управління, пошкодженням цивільних об'єктів та об'єктів енергосистеми, неможливості фактичного доступу до робочого місця, виконанням спеціальних заходів направлених на рятування особового складу та військового майна.
Так Управління Служби безпеки України в Харківській області є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Крім того, скаржник вказує, що на підставі наявної інформації про загрозу ракетних обстрілів, внаслідок фактичного знищення постійного місця дислокації, керівництвом Служби безпеки України та регіонального органу Служби безпеки України надана вказівка про обов'язкове дотримання заходів безпеки, а саме тривале залишення місць дислокації, на яких знаходяться співробітники відповідача, в тому числі і особи уповноважені на здійснення представництва інтересів відповідача в суді, в тому числі і під час оголошення сигналу повітряна тривога.
При цьому, з метою попередження протиправного втручання в телекомунікаційні мережі відповідача, витоку інформації з обмеженим доступом та встановлення фактичного місця дислокації відповідача, обмін інформації через незахищені мережі та доступ до них станом на сьогоднішній день є обмеженим.
Також, з кінця січня і на сьогодні, у зв'язку із загостренням ситуації в зоні бойових дій та підвищеною активністю ворожих збройних сил на Харківському напрямку, відповідач змушений вживати заходи направлені на рятування особового складу та військового майна, що в свою чергу позбавляє можливості своєчасного доступу до захищеного робочого місця.
Перевіривши заяву про поновлення процесуального строку, Суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 19 грудня 2023 року, а повторну касаційну скаргу до суду касаційної інстанції надіслано 12 квітня 2024 року, а саме через 2 місяці після повернення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року.
Посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з касаційною скаргою.
При цьому, із заяви скаржника не вбачалось, що неможливість подання скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану, а також не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Отже, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення Управлінням Служби безпеки України в Харківській області необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Крім того, Суд також наголошує, що введення на території країни воєнного стану, періодична відсутність електроенергії чи ракетні загрози не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо дотримання строків звернення до суду, а організація роботи є суб'єктивним чинником та не є законодавчою підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання касаційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання касаційної скарги.
Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині ненадання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження чи визнання наведених підстав неповажними є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло майже 4 місяці, у зв'язку із поданням необґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви Управління Служби безпеки України в Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №520/7647/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №520/7647/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська
Судді