про відмову у відкритті касаційного провадження
30 травня 2024 року
м. Київ
справа №380/6599/23
адміністративне провадження № К/990/19307/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року (суддя Желік О.М.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Судової-Хомюк Н.М., Онишкевича Т.В., Обрізка І.М.)
у справі № 380/6599/23
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Міністерства оборони України
треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 ; позивач-1, позивач-2) звернулися до суду із позовом до Міністерства оборони України (далі - МО України; відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , у якому просили:
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не призначенні до виплати 1/3 частини (5000000 грн) одноразової грошової допомоги від передбаченої Постановою КМ України №168 загальної суми одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 - дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 та його доньці - ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_2 - дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 та його доньці - ОСОБА_1 доплату 1/3 частини (5000000 грн) від передбаченої Постановою КМ України №168 загальної суми одноразової грошової допомоги.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.11.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
14.05.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, що 17.05.2024 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просять скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо посилання на п. 1 ст. 16-3 Закону №2011-XII, як на підставу резервування частини одноразової грошової допомоги для родичів загиблого військовослужбовця, які на момент прийняття рішення про її виплату не підтвердили право на її отримання.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не призначенні до виплати 1/3 частини одноразової грошової допомоги.
Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 21.04.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
ОСОБА_2 , ОСОБА_2 у касаційній скарзі не формулюють такого питання, не обґрунтовують, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах на ст. 16-3 Закону №2011-XII, Постанови №168, інших норм матеріального чи процесуального права.
Тому Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2023, дійшов висновків, що за поданими документами ОСОБА_3 , Комісія Міноборони прийняла рішення про повернення їх на доопрацювання. Таким чином Комісією Міноборони фактично не відмовлено ОСОБА_3 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Натомість документи про призначення йому відповідної допомоги повернуто для доопрацювання.
Тому питання призначення та виплати позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі ОСОБА_4 вирішуватиметься відповідачем у разі відмови ОСОБА_3 у призначенні та виплаті такої допомоги, який має право на звернення для отримання частки допомоги впродовж 3 років з дня загибелі військовослужбовця, а відтак позов заявлено передчасно.
Також зауважив, що, з врахуванням приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, ОСОБА_3 жодним чином не може бути позбавленим легітимного права на призначення та отримання відповідної допомоги, за умови наявності у нього відповідних правових підстав.
Слід зауважити, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
У підсумку Верховний Суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Скаржники на підтвердження своєї позиції фактично зазначають про необхідність здійснення переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 380/6599/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб