30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 200/2737/21-а
адміністративне провадження № К/990/38208/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 (головуюча суддя Троянова О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 (головуюча суддя Компанієць І.Д., судді Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.),
I. Суть спору
1. У березні 2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3878,23 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3878,23 грн за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно в сумі 87447,82 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі №200/5889/20-а відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з порушенням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) за період з 01.03.2018 по 17.01.2020. Уважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3878, 23 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, є протиправною.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2018 року по 17 січня 2020 року включно, з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
3.2. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 17 січня 2020 року включно, з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум.
3.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/2737/21-а задоволено частково.
4.1. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/2737/21-а змінено. В абзацах другому та третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/2737/21-а слова та цифри «з 01 грудня 2018 року» замінено словами та цифрами «з 01 березня 2018 року».
4.2. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/2737/21-а залишено без змін.
5. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу індексації-різниці за період з 01.12.2018 по 17.01.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
6. Водночас суд апеляційної інстанції в постанові від 09.10.2023 вказав, що з урахуванням приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач зобов'язаний був із березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення (різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.
6.1. А тому суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції та зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції, що спірний період визначається з 01.12.2018 по 17.01.2020, оскільки обов'язок відповідача виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення, відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, виникає з 01.03.2018.
7. Що стосується вимог позивача щодо стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3878,23 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 17.01.2020, то, відмовляючи в цій частині вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до виключної компетенції відповідача, і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Натомість суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку в контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
7.1. Також, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суди виходили з їх передчасності.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
8.1. Позивач наголосив, що повноваження відповідача щодо нарахування та виплати суми індексації не є дискреційними, а тому суди при розгляді справи повинні розраховувати суму індексації належної позивачу до виплати та визначати її у рішенні, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформованій в постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.
9. Ухвалою від 22.01.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити з підстав його необґрунтованості.
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Верховний Суд виходить із такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт № НОМЕР_2 від 08.09.2017), має статус учасника бойових дій.
13. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі №200/5889/20-а, яке набрало законної сили 20.11.2020, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби з 01.12.2015 по 17.01.2020.
13.1. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.01.2020 - березень 2018 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14. На виконання рішення у справі №200/5889/20-а ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснено ОСОБА_1 нарахування індексації грошового забезпечення за період із грудня 2015 по 17.01.2020 включно на загальну суму 85700,48 грн. При цьому індексація грошового забезпечення за лютий 2018 року становила 4258,75 грн, щомісячно за період з грудня 2018 по лютий 2019 року включно - 71,08 грн, з березня 2019 по червень 2019 року включно - 134,47 грн, з липня 2019 по листопад 2019 року - 206,72 грн, за грудень 2019 року - 216,51 грн, за 17 днів січня 2020 року - 118,73 грн. За період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно індексацію грошового забезпечення не нараховано.
15. Відповідно до особової картки за 2018 рік грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року (нараховане в березні 2018 року) складає 7622,64 грн, а саме: посадовий оклад - 530,00 грн, оклад за військовим званням - 35,00 грн, надбавка за вислугу років - 56,50 грн, надбавка за особливості проходження військової служби - 310,75 грн, премія - 3831,90 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 2858,49 грн.
16. Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (нараховане в квітні 2018 року) становить 8003,16 грн, а саме: посадовий оклад - 2640,00 грн, оклад за військовим званням - 600,00 грн, надбавка за вислугу років - 810,00 грн, надбавка за особливості проходження військової служби - 405 грн, премія - 3548,16 грн.
17. Грошовий дохід позивача збільшився на: 8003,16 - 7622,64 = 380,52 грн.
18. Згідно з розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 №09/02/115 від 01.04.2021, за період з березня по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення ненарахована та невиплачена.
V. Позиція Верховного Суду
19. За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Доводи і вимоги касаційної скарги полягають в оскарженні судових рішень у справі №200/2737/21-а у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо розрахунку індексації (у конкретній сумі) та нарахування й виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної суми індексації-різниці 3878,23 грн за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно в сумі 87447,82 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
21. Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів позивача про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у контексті необхідності визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.
21.1. Отже, судові рішення у цій справі підлягають перегляду виключно у вказаній частині.
22. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Суд керується таким.
23. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23.1. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
24. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
25. Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
26. Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
26.1. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону №1282-XII).
27. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).
28. За змістом частини першої статті 9 Закону №1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
29. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).
30. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
31. Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) внесено зміни до окремих положень Порядку №1078.
33. За приписами пункту 5 Постанови №1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.
34. За правилами пункту 2 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
35. Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
35.1. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
36. Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
36.1. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
36.2. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
37. Отже, підсумовуючи викладене, з 01.12.2015 нормами Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013) було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці» та удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників.
38. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
39. Суд апеляційної інстанції підтвердив висновок суду першої інстанції про наявність права позивача на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до Порядку №1078 та розрахував розмір належної позивачу щомісячної індексації-різниці в розмірі 4082,63 грн, однак, покликавшись на дискреційність таких повноважень, не здійснив конкретного розрахунку суми такої індексації, що і стало причиною звернення позивача з касаційною скаргою.
40. У контексті наведеного Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема й в постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
40.1. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
40.2. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
40.3. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
40.4. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
41. Суд касаційної інстанції наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
42. З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
43. Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
44. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
45. Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
46. У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
46.1. Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
47. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що в лютому 2018 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становив 7622,64 грн, а в березні 2018 року - 8003,16 грн, а тому в березні 2018 року грошовий дохід позивача в порівнянні з лютим 2018 року зріс на 380,52 грн (8003,16 грн - 7622,64 грн).
48. Беручи до уваги вимоги абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, суд апеляційної інстанції обґрунтовано розрахував суму належної позивачу індексації в березні 2018 року, таким чином: 4463,15 грн - 380,52 грн = 4082,63 грн.
49. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про наявність у позивача права на отримання щомісячної суми індексації-різниці в розмірі 4082,63 грн.
50. Водночас Верховний Суд не погоджується з висновками судів обох інстанції, що розрахунок індексації грошового забезпечення є виключною компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
51. Слід зазначити, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
51.1. При цьому повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (зокрема, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17).
51.2. З огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд вважає, що повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними.
51.3. Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, неврахування судами якої і стала підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
52. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
52.1. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
52.2. За таких умов Верховний Суд у справі №400/3826/21 дійшов до висновку, що оскаржені судові рішення суперечать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
53. Повертаючись до оскаржених судових рішень у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача, і суд не може визначати конкретну суму індексації.
54. Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі про те, що в оскаржених судових рішеннях суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, та не здійснили розрахунку суми індексації грошового забезпечення в конкретній сумі, яка підлягає до стягнення, що призвело до необґрунтованих та передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог, знайшли своє підтвердження.
55. Слід врахувати, що згідно з абзацом 2 пункту 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
55.1. Аналогічно в разі, коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу (абзац 6 пункту 4 Порядку №1078).
56. А тому для розрахунку суми індексації грошового забезпечення в конкретній сумі необхідно з'ясувати кількість відслуженого службового часу (календарних днів) в місяцях, що охоплює спірний період.
57. Водночас суд касаційної інстанції, в силу положень статті 341 КАС України, обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржених судових рішеннях.
58. Ураховуючи, що для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
59. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
59.1. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
60. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим судові рішення в оскарженій частині підлягають скасуванню, а справу в цій частині необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
60.1. Водночас суд касаційної інстанції в іншій частині оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не переглядав та, відповідно, правових висновків не формував.
61. При новому розгляді справи судам необхідно встановити кількість службового часу позивача за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 та, враховуючи щомісячну суму індексації-різниці в розмірі 4082,63 грн, здійснити розрахунок суми індексації (у конкретній сумі), що підлягає виплаті позивачу за спірний період, з урахуванням установлених Податковим кодексом України податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
62. Ураховуючи результат касаційного розгляду, витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
63. Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №200/2737/21-а, в частині відмовлених позовних вимог щодо розрахунку індексації (у конкретній сумі) та нарахування і виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3878,23 грн за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно в сумі 87447,82 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська