04 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/27644/23 пров. № А/857/1602/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (головуючий суддя Валюх В.М., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000372/2 від 09.06.2023.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000372/2 від 09 червня 2023 року.
Стягнуто з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» судові витрати в загальному розмірі 6474 гривень 08 копійок (шість тисяч чотириста сімдесят чотири гривні вісім копійок).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді вказаної справи судом першої інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: «...відповідач має право витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення.», «...при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність в ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості».
Аналогічні висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 по справі №805/2942/16-а, де суд зазначив наступне: «...сумніви у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані такими чинниками: 1) спрацювання профілю ризику в системі АСАУР «Контроль правильності визначення митної вартості» з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару та завданням здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до МК України та з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Дана митна формальність є обов'язковою для виконання посадовою особою митниці; 2) встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- в автотранспортній накладній від 07.06.2023 №481710 відсутні підпис та штамп перевізника;
- відповідно до рахунка-фактури від 07.06.2023 № 58/ТЕХ/2023 вартість товару 28424,97 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 07.06.2023 № 23РL361010Е1414372 -118271 (74757+43514);
- податкові накладні від 28.02.2023 №298, від 14.02.2023 №171, від 07.02.2023 №170 не стосуються оцінюваного товару;
- відповідно до п. 2.6 договору (контракту) про перевезення від 18.09.2017 № 247 Заявка є невід'ємного частиною Договору, однак документ неподаний до митного оформлення.
Щодо розбіжностей в числових значеннях, зазначених в експортних деклараціях, які не відповідають ціні товару, зазначеній в рахунках- фактурах, суд першої інстанції зазначив, що «...у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару».
Зауважує, що усі документи, які подаються до митного контролю та оформлення разом з МД, є такими, що подані з метою підтвердження даних, що в ній вказані, в тому числі числового значення митної вартості товару.
Інвойс (рахунок-фактура) у відповідності до ч.2 ст.53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару. Митна декларація країни відправлення, зважаючи на її самостійне подання до митного контролю та оформлення декларантом, також піддається обов'язковому контролю та перевірці на предмет достовірності та можливості підтвердити митну вартість.
Експортна декларація - це загальноприйнятий міжнародний документ, який підтверджує проходження товару митного оформлення в країні відправлення, підтверджує експорт товару та оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару.
Відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (ЕЕС) №2454/93 від 2 липня 1993 (ССІР), графа 46 «Статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни - члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності.
Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом ТAХUD) (Номер документу ТAХUD /1619/08 версія 3.4), термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- члена ЄС, де оформлюється експорт.
Звертає увагу, що Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включатися допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.
Отже, статистична вартість не може бути меншою від вартості товару, вказаній в інвойсі.
Апелянт вважає за необхідне врахувати висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13 травня 2022 року у справі №140/1979/21. У даній справі підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість також слугували розбіжності в числовому значенні щодо вартості товару, зазначені в експортній декларації та рахунку-фактурі, а також наявність інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби щодо вищої вартості такого ж товару.
Згідно п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до гр. 20 «Умови поставки» МД №23UA205140045380U0 від 09.06.2023 року товар поставлявся на умовах РСЛ, що означає не включення до вартості товару витрат на транспортування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами ч. 10 ст. 58 МКУ та документально підтверджені.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6).
Зазначаємо, що вичерпного переліку транспортних перевізних документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, митним законодавством України не встановлено.
При цьому, підприємство, яке надало документи, що містять відомості про вартість перевезення, зокрема довідку про транспортні витрати (рахунок-фактуру, акт виконаних робіт (наданих послуг)), повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.
Згідно з ч.2 ст.52 МК України саме декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:
1) при перевезенні автомобільним транспортом:
б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).
Згідно з Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р., міжнародна автодорожня товаро-транспортна накладна типової форми СМВ застосовується у міжнародних перевезеннях і є первинним доказом укладення договору перевезення.
Тобто міжнародна автотранспортна накладна (СМВ.) належить до транспортно- перевізних документів, що відповідно до ч.2 ст. 53 МК України відносяться до документів, що підтверджують митну вартість товарів.
Зазначає, що на підтвердження витрат на транспортування декларантом було надано автотранспортну накладну №481710 від 07.06.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 07.06.2023, рахунок-фактуру №9/6212 від 07.06.2023 та договори про перевезення №247 від 18.09.2017, №160323 від 16.03.2023.
Так, 18 вересня 2017 року між ТзОВ «Спанрайз» (Замовник) та ТзОВ «АС-Транс брок» (Перевізник) було укладено договір №247 на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України, відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе перевезення чи організацією перевезення вантажів автомобільним транспортом від свого імені, але за дорученням Замовника та за рахунок останнього.
Відповідно до п.2.4. договору №247 від 18.09.2017, на кожне окреме перевезення вантажу оформляється транспортне замовлення у вигляді Заявки, в якій містяться опис умов і особливостей конкретного перевезення вантажу.
Також декларантом було надано договір №160323 від 16 березня 2023 року, укладений між ТзОВ «АС-Транс брок» (Експедитор) та ФОП « ОСОБА_1 » (Виконавець), відповідно до якого Експедитор, діючи в інтересах і за рахунок коштів третьої сторони Замовника, залучає Виконавця для перевезення вантажів в міських, міжміських і міжнародних сполученнях, який здійснює перевезення автомобільним транспортом, доставляючи заявлені експедитором в пункт призначення.
Згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні №160323 від 16.03.2023, ціни, які відповідають конкретним перевезення (групі однотипних перевезень), узгоджуються додатково в заявці, поданій ВИКОНАВЦЮ, перед кожним перевезенням (групою перевезень). Ціни є договірними і визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Порядок і термін оплати обумовлюються в разової заявці, що направляється ВИКОНАВЦЮ перед конкретним перевезенням.
Апелянт зазначає, що як і довідка про транспортні витрати, так і рахунок-фактура №9/6212 від 07.06.2023 видані ФОП ОСОБА_1 .
Водночас, в автотранспортній накладній від 07.06.2023 №481710 відсутні підпис та штамп перевізника. Це суперечить ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р., відповідно до якої вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна.
Також подана автотранспортна накладна без зазначення підпису чи печатки перевізника не дає можливості впевнитися належним чином хто саме здійснював перевезення оцінюваного товару і, як наслідок, пов'язати особу, яка видала документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (довідку, рахунок) із даною поставкою.
Крім того, до митного оформлення не було подано Заявки на перевезення, хоча як вбачається із вищезазначених договорів, Заявка на перевезення є їх невід'ємною частиною та складається до кожної окремої поставки, у ній вказуються: ціни, умови оплати, особливості кожної поставки та ін., що зумовлює необхідність її подання митному органу.
Все вищезазначене унеможливлювало належну перевірку та підтвердження розміру понесених позивачем витрат на перевезення товару, а отже і заявленого розміру митної вартості товару.
Таким чином, відсутність підпису та штампу перевізника у автотранспортній накладній, яка належить до транспортних перевізних документів та повинна, у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, надаватися на підтвердження заявленої митної вартості та містити усі необхідні відомості, а також відсутність Заявки, яка є невід'ємною частино договору (контракту) про перевезення від 18.09.2017 № 247, призвели до обґрунтованих сумнівів в частині підтвердження транспортних витрат, які є складовою митної вартості.
Таким чином, зазначені у рішенні про коригування митної вартості розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, - витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули.
Тому, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
- та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларантом на вимогу митниці не надано жодних додаткових документів, листом від 09.06.2023 №б/н повідомлено про їх відсутність: «Документи на Запит[повідомлення] митного органу до митної декларації №23UA205140045380U0 від 09/06/2023р надано. Можливостей для надання інших документів немає».
Тобто судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано, що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю та оформлення документах розбіжностей, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов'язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ.
Згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, а також вимогами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснювати обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
При цьому зауважує, що при проведенні консультації декларанту пропонувалося, у разі наявності цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень 529-63 МК України, повідомити про це митному органу для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару, однак така інформація надана не була.
Про факт її належного проведення також свідчить відсутність будь-яких зауважень з боку декларанта, надісланих як в паперовій, так і в електронній формі. При цьому, звертаємо увагу, що чинним митним законодавством не визначено алгоритму їх проведення та документального підтвердження.
Вищезазначена інформація свідчить про належне виконання митним органом вимог ч. 5 ст. 57 МК України.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що статтею 64 МК України чітко передбачено можливість застосування резервного методу визначення митної вартості товару на підставі раніше визнаних чи визначених вартостей, тобто митних декларацій, відомості про які наявні в митниці.
Так, при здійсненні коригування заявленої декларантом митної вартості товару митницею здійснюється порівняння рівня заявленої митної вартості з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, а також з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таке порівняння здійснюється за багатьма параметрами, в тому числі і кодом УКТ ЗЕД, що дозволяє встановити вартість саме за найбільш ідентичний товар.
Таким чином, митним органом порівнювався рівень заявленої митної вартості оцінюваного товару з наявною інформацією про рівень цін на такі товари, проте за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України оформлення за ціною контракту ідентичних та подібних товарів були відсутні.
За результатом такого порівняння виявлено МД №UA209230/2023/27207 від 17.03.2023 та №UA209190/2023/025541 від 27.05.2023, згідно яких були оформлені товари, які мають найбільшу кількість ідентичних параметрів із товаром, який був придбаний позивачем.
Також у прийнятому рішенні судді першої інстанції вказав, що «у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом».
Не погоджується з наведеним висновком суду та звертає увагу суду апеляційної інстанції на наступному.
Згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Так, у прийнятому рішенні чітко вказано про використання раніше визнаної (визначеної) митної вартості шляхом зазначення номера та дати митних декларацій - МД №ПЛ209230/2023/27207 від 17.03.2023 та №ПЛ209190/2023/025541 від 27.05.2023.
При цьому, зважаючи, що положення застосованої ст.64 МК України не передбачають проведення під час коригування митної вартості за вказаним методом із застосуванням раніше оформленої МД якихось додаткових розрахунків чи коригувань, зазначення такої інформації в гр.33 рішення про коригування не допускається.
При цьому, у разі здійснення коригування митної вартості товару за методами, передбаченими ст.59-60 МК України зазначення пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов було б обов'язковим, адже наведені методи (передбачені ст.59 та ст.60 МКУ) допускають проведення коригувань хоч в сторону збільшення, хоч в сторону зменшення вартості. При цьому, ст.64 МКУ не передбачає можливість здійснення будь-яких коригувань.
З огляду на вказане, а також враховуючи здійснення коригування митних вартостей по даній справі згідно ст.64 МК України за резервним методом, твердження суду про відсутність в рішеннях таких відомостей є безпідставним.
Крім того, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції вказано, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості». З цього приводу зазначаємо наступне.
Під час порівняння рівня заявленої декларантом митної вартості товару з митною вартістю такого ж товару, інформація щодо якого внесена до ЄАІС Держмитслужби, встановлено, що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості, інформація щодо якої міститься в ЄАІС.
Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів стала ще одним із факторів, що призвів до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.
Згідно п.8 Розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 01.07.2021 №476, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів.
Водночас звертає увагу суду апеляційної інстанції, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу - не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №23UА205140045646U8 від 09.06.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Проте ТзОВ «Спанрайз» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталось.
З огляду на все вищевказане, вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №205140/2023/000372/2 від 09.06.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законним та обґрунтованим.
Також, апелянт не погодився із визначеною судом вартістю витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. та вважає її неспівмірною із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих послуг.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ “СПАНРАЙЗ” через уповноваженого декларанта ТзОВ “АС-ТРАНС БРОК” на митний пост Волинської митниці подано МД від 09.06.2023 №23UA205140045380U0, за якою задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:
- товар № 1 “Нетканий матеріал, виготовлений за технологією гідросплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю не більш як 25г/м2, без покриття, недубльований, не просочений, в рулонах: - арт. 450J01010001W СМС TEXFIL, 19г/м2,стандарт, натуральний колір 1.0,без домішок, розмір 1.6х3000м -3648кг.- арт. 450J03110001W СМС TEXFIL, 19г/м2,стандарт, блакитний колір 3.1, без домішок, розмір 1.6х3000м -1094,4кг.- арт. 200N01011101W АГРО (УФ-стабілізований спанбонд), PLANT-PROTEX, 23г/м2, натуральний колір 1.0, розмір 3.2х2000м -2060,8кг.Торговельна марка: TEXTON Країна виробництва: PL Виробник: TEXTON S.A.”, ціна товару - 17966,91 дол. США;
- товар № 2 “Нетканий матеріал спанбонд, виготовлений за технологією гідросплетіння штучних та синтетичних волокон, з поверхневою щільністю понад 25г/м2, але не більш як 70г/м2, без покриття, не дубльований, не просочений,в рулонах: - арт. 200U01011101W АГРО (УФ-стабілізований спанбонд), PLANT-PROTEX, 30 г/м2, натуральний колір 1.0, розмір 3.2х2000 -3072кг.- арт. 200U01061101W АГРО (УФ-стабілізований спанбонд), PLANT-PROTEX, 30 г/м2, з укріпленим краєм, натуральний колір 1.0, розмір 3.2х2020 -823,76кг.- арт. 201E09311101W АГРО (УФ-стабілізований спанбонд), PLANT-PROTEX, 50г/м2, чорний колір 9.3, розмір 3.2х1500 -480кг.Торговельна марка : TEXTON Країна виробництва : PL Виробник : TEXTON S.A .”, ціна товару - 10458,06 дол. США.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: пакувальний лист №184/WzW/016/2023 від 07.06.2023 (а. с. 107); рахунок-фактура (інвойс) №58/ТЕХ/2023 від 07.06.2023 (а. с. 18, переклад - а. с. 19); автотранспортна накладна №481710 від 07.06.2023 (а. с. 17); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0366139 від 07.06.2023 (а. с. 99 зворот - 100); податкова накладна № 170 від 07.02.2023 (а .с. 102 зворот-103); податкова накладна № 171 від 14.02.2023 (а. с. 103 зворот - 104); податкова накладна № 298 від 28.02.2023 (а. с. 104 зворот - 105); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 9/6212 від 07.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 07.06.2023 (а. с. 16); прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.06.2023 (а. с. 95 зворот); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Ц-358 від 26.04.2023 (а. с. 109); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Ц-414 від 10.05.20233 (а. с. 110); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 29 від 07.06.2023 (а. с. 20, переклад - а. с. 20 зворот); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 18.07.2022 (а. с. 22); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 04.10.2022 (а. с. 21); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2 від 07.06.2022 (а. с. 24-26); договір про надання послуг митного брокера №12/10/17 від 12.10.2017; договір (контракт) про перевезення №160323 від 16.03.2023 (а. с. 96-98); договір (контракт) про перевезення №247 від 18.09.2017 (а. с. 41-44); інші некласифіковані документи №23UA100360500831U4 від 01.02.2023 (а. с. 113); інші некласифіковані документи №23UA100360501944U7 від 01.03.2023 (а. с. 114-115); інші некласифіковані документи №23UA100360502348U3 від 13.03.2023 (а. с. 116 зворот - 117); інші некласифіковані документи №23UA100360503024U0 від 27.03.2023 (а. с. 115 зворот - 116); лист отримувача №157 від 19.05.2023 (а. с. 118 зворот); копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E1414372 від 07.06.2023 (а. с. 112).
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000372/2 від 09.06.2023, митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності:
- в автотранспортній накладній від 07.06.2023 № 481710 відсутні підпис та штамп перевізника;
- відповідно до рахунка-фактури від 07.06.2023 № 58/ТЕХ/2023 вартість товару 28424,97 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 07.06.2023 № 23PL361010E1414372 - 118271 (74757+43514);
- податкові накладні від 28.02.2023 №298, від 14.02.2023 №171, від 07.02.2023 №170 не стосуються оцінюваного товару;
- відповідно до п. 2.6 договору (контракту) про перевезення від 18.09.2017 №247 заявка є невід'ємного частиною Договору, однак документ не поданий до митного оформлення.
В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а. с. 15).
Листом від 09.06.2023 митний брокер повідомив про відсутність можливостей для надання інших документів.
З графи 33 прийнятого Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000372/2 від 09.06.2023 вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA209230/2023/27207 від 17.03.2023, де митна вартість товару №1 визначена на рівні 5,22 дол.США/кг, за МД №UA209190 /2023/025541 від 27.05.2023, де митна вартість товару №2 визначена на рівні 5,01 дол.США/кг.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002108, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України (а. с. 35).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA205140045646U8 від 09.06.2023.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Судом першої інстанції встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, та про які зазначено вище.
Суд першої інстанції вірно вважав, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також правильно зауважив, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цьому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Як уже зазначалося вище, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що в автотранспортній накладній від 07.06.2023 №481710 відсутні підпис та штамп перевізника, оскільки такі недоліки CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому, суд слушно зазначив, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Також, суд вірно вважав, що не може бути підставою для коригування митної вартості, твердження відповідача про наявність числових розбіжностей у вартості товару, що зазначене в рахунку-фактурі від 07.06.2023 № 58/ТЕХ/2023 - 28424,97 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 07.06.2023 №23PL361010E1414372 - 118271 (74757+43514), з огляду на те, що відповідно до пункту 2.1 контракту від 07.06.2022 № 2 вартість товару визначається в євро (а. с. 24-26). Додатковою угодою від 18.07.2022 № 1 до пункту 2.1 контракту від 07.06.2022 №2 було внесено зміни та визначено, що валютою контракту є долар США. Крім того, пункт 5.1 викладено у новій редакції, за змістом якої будь-які розрахунки між сторонами здійснюються в доларах США. Ціна товару є сумою двох складових - середні значення індексу ІСІS РР Нomopolymer Injection з останньої п'ятниці місяця, що передує місяцю продажу, та націнки, визначеної в останню п'ятницю місяця, що передує місяцю, в який було розміщено замовлення (а. с. 22).
Відповідно до рахунку-фактури (інвойс) № 58/ТЕХ/2023 від 07.06.2023 (а. с. 18, переклад - а. с. 19) загальна вартість партії товару становить 28424,97 доларів США.
У свою чергу в експортній митній декларації від 07.06.2023 № 23PL361010E1414372 вартість товару становить 118271 (74757+43514) у валюті Злотий (а. с. 112).
Офіційний валютний курс Народного Банку Польщі (NB Polski) (за посиланням https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/nbp/2023-05-23/) станом на 07.06.2023 визначає курс валют: за 1 долар США - 4,1887 польських злотих. Якщо конвертувати вартість партії товару 28424,97 доларів США у польські злоті, то матимемо 119063,67 польських злотих. Очевидно, що статистична вартість у митній декларації країни відправлення від 07.06.2023 № 23PL361010E1414372 визначена у польських злотих (з урахуванням курсової різниці).
Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Щодо твердження відповідача у спірному рішенні про те, що пунктом 2.6 договору (контракту) про перевезення від 18.09.2017 № 247 встановлено, що заявка є невід'ємного частиною договору, однак такий документ не поданий до митного оформлення, то суд правильно зазначив, що пунктом 2.6 договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 18.09.2017 № 247 встановлено, що заявка є невід'ємною частиною договору та регулює правовідносини сторін відповідно до умов договору (а. с. 41-44).
Проте, як вірно зауважив суд першої інстанції, що сам по собі факт неподання документів не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто підстав, передбачених частиною третьою статті 53 МК України для витребування документів.
Крім того, відповідачу було надано довідку про транспортні витрати від 07.06.2023 (а. с. 16).
Згідно заявки від 06.06.2023 (а. с. 32), загальна сума фрахту від TEXTON S.A. Константіновска 62/70, 95-100 Польща до м. Києва, становить 74200,00 грн. Отже, загальна вартість фрахту зазначена у заявці від 06.06.2023 об'єктивно не могла надати митному органу будь-яких відомостей про вартість перевезення від відправника до митного кордону України, тим паче, що такі відомості були зазначені у Довідці про транспортні витрати від 07.06.2023.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд першої інстанції правильно погодився із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд правильно вважав, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UA209230/2023/27207 від 17.03.2023, №UA209190 /2023/025541 від 27.05.2023), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про розподіл судових витрат, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №140/27644/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула