29 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8771/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року (головуючий суддя Семененко М.О.)
в адміністративній справі №280/8771/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 19.10.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району про відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми №1168 від 15.05.2023 року ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району про відмову у наданні державної соціальної допомоги №1168 від 16.05.2023 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління соціального населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району продовжити виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та державної допомоги на дітей одиноким матерям, з квітня місяця 2023 року, які було призначено раніше.
В обґрунтування позову зазначає, що, проживаючи на території Василівського району Запорізької області, позивачка отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. У зв'язку зі збройною агресією рф відносно України та введенням воєнного стану позивачка була вимушена переїхати до міста Запоріжжя. З 08.07.2022 позивач фактично мешкала на території Комунарського району міста Запоріжжя, їй було продовжено виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. З 27.02.2023 позивач разом з дитиною проживає у Вознесенівському районі міста Запоріжжя та взята на облік як внутрішньо переміщена особа. Разом з тим, з квітня 2023 року позивачці припинена виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї. Водночас, з посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану» від 07.03.2022 р. №214 позивачка зазначає, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад. У зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач мав діяти з урахуванням положень Постанови №214 і продовжити строк виплати державної соціальної допомоги без звернення позивача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції мотивував тим, що станом на день звернення позивача до відповідача з питання призначення та виплати державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної малозабезпеченим сім'ям, Постанова №214 передбачала, що строк виплати відповідних видів державної соціальної допомоги, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф, а для осіб, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати допомоги продовжується до 31.12.2022 включно. Вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач проживає у місті Запоріжжі, яке не відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих рф відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за №1668/39004, а тому строк виплати раніше призначених позивачу державних соціальних допомог завершився 31.12.2022.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вказує, що з урахуванням Постанови №214 відповідач мав продовжити виплату раніше призначеної позивачу допомоги на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування, без додаткового звернення.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус одинокої матері, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.16) та витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с. 17).
Відповідно до довідок Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 27.02.2023 № 2304-5002608245 та №2304-5002608247 позивачку та її доньку взято на облік внутрішньо переміщених осіб (а.с. 10, 15).
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.
За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач відмовив позивачці в наданні державної допомоги сім'ям з дітьми (повідомлення №1168 від 15.05.2023) та в наданні державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям (повідомлення №1168 від 16.05.2023) з тих підстав, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї (а.с.19, 20).
Позивачка вважає, що з урахуванням положень Постанови №214 відповідач повинен був продовжити строк виплати державної соціальної допомоги, призначеної раніше. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ, Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» №1768-III, норми Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250, Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що спірні правовідносини стосуються призначення двох видів державної допомоги:
допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, і регулюються нормами Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ, Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, а також нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» №1768-III та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250.
Згідно зі статтею статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ, відповідно до цього Закону призначається, крім іншого, такий вид державної допомоги сім'ям з дітьми, допомога на дітей одиноким матерям (пункт 5 вказаної норми).
Статтею 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.
Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.
Слід взяти до уваги, що умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, у тому числі, допомоги на дітей одиноким матерям, визначає Порядок №1751.
Згідно з пунктом 34 Порядку №1751 допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід).
Крім того, відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» №1768-ІІІ (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї;
малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї;
прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;
середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» №1768-ІІІ право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім'ї у випадках, встановлених законом.
За змістом статті 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» №1768-ІІІ розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.
До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» №1768-ІІІ передбачено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №250 цей Порядок визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.
Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, а також іншим малозабезпеченим сім'ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Згідно з абзацами 1-4 пункту 7 Порядку №250 встановлено, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
До стабілізації економічного становища в Україні прожитковий мінімум для сім'ї та розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 9 Порядку №250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. №632.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що призначення та виплата державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям здійснюється в залежності від розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства), передбачений Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (господарства) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 (далі - Порядок №632).
Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.
Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) на кількість членів сім'ї (домогосподарства).
До середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:
заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
грошове забезпечення військовослужбовців;
пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі житлова субсидія та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
Матеріалами справи підтверджується, що при вирішенні питання щодо призначення позивачу державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям відповідачем враховано середньомісячний сукупний дохід сім'ї за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, розрахований відповідно до положень Порядку №1751, виходячи з доходу, отриманого позивачем, зокрема:
- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - у розмірі 21 119,10 грн;
- заробітна плата у розмірі 20 100грн;
- доход отриманий платником податку, як додаткове благо - у розмірі 130,56 грн.
Таким чином, сукупний дохід сім'ї позивачки за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, складає 41 349,66 грн., відповідно середньомісячний дохід сім'ї склав 6891,61 грн (41 349,66 грн. : 6 міс.), середньомісячний дохід члена сім'ї склав 3445,80 грн. (6891,61 грн. : 2).
Отже, середньомісячний дохід члена сім'ї позивачки складає 3445,80 грн.
Крім того, для вирішення питання про призначення позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідачем враховано доходи за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, передбачені Порядком №250, зокрема, для розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховано доходи позивачки:
- заробітна плата у розмірі 20 100грн.;
- державна допомога на дітей одиноким матерям у розмірі 12 708грн.;
- доходи отримані платником податку, як додаткове благо - у розмірі 130,56 грн.
Таким чином, сукупний дохід сім'ї позивачки за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, складає 32 938,56 грн., відповідно середньомісячний дохід сім'ї склав 5489,76 грн. (32 938,56 грн. : 6).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Статтею 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX встановлено, що у 2023 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:
для працездатних осіб - 45 відсотків;
для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків;
для дітей - 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
З огляду на зазначене, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги у 2023 році становить:
для працездатних осіб 45% прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1207,80 грн.;
для дітей - 130 % віком від 6 до 18 років - 3682,90 грн.
Таким чином, судом встановлено що, для цілей призначення та виплати допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної малозабезпеченим сім'ям, середньомісячний дохід члена сім'ї (3445,80 грн) та середньомісячний сукупний дохід сім'ї (5489,76 грн) позивачки за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, перевищували рівень прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (2833 грн.) та прожиткового мінімуму для сім'ї (1207,80 грн + 3682,90 грн = 4890,70 грн), встановлені законом, а тому підстави для призначення таких видів державної соціальної допомоги були відсутні.
Позивачка не оспорює вказані обставини, водночас, вважає, що з урахуванням Постанови №214 відповідач мав продовжити виплату раніше призначеної позивачці допомоги на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування, без додаткового звернення.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
07.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №124, підпункт 1 пункту 1 якої станом на дату набрання чинності передбачав, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо призначення окремих видів державної допомоги та соціальних стипендій» від 15.11.2022 №1320, яка набрала чинності з 30.11.2022, пункти 1 і 2 Постанови №214 викладено в такій редакції:
« 1. Установити, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (далі - державна соціальна допомога) та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на території територіальних громад, включених до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - перелік).
Перелік формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 41, ст. 2217), а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Особам, які не проживають на території територіальних громад, включених до переліку, строк виплати державної соціальної допомоги та пільг продовжується до 31.12.2022 р. (включно).
У разі виключення територіальної громади із переліку державна соціальна допомога та пільги продовжують виплачуватися протягом місяця, в якому територіальну громаду виключено з переліку, та протягом наступного місяця після її виключення;
2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру.
Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей.
При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію».
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 р. № 1040 і від 07.03.2022 р. №214» від 27.12.2022 №1460, яка набрала чинності з 30.12.2022, підпункт 1 пункту 1 Постанови №214 викладено в такій редакції:
« 1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).
Особам, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати державної соціальної допомоги та пільг, строк виплати яких закінчився в період воєнного стану, продовжується до 31.12.2022 р. (включно).
Державна соціальна допомога та пільги продовжують виплачуватися до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)".
Отже, станом на день звернення позивачки до відповідача з питання призначення та виплати державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної малозабезпеченим сім'ям, Постанова №214 передбачала, що строк виплати відповідних видів державної соціальної допомоги, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а для осіб, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати допомоги продовжується до 31.12.2022 включно.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент виникнення спірних правовідносин позивачка нам даний час проживає у місті Запоріжжі.
Місто Запоріжжя не відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за №1668/39004.
Суд першої інстанції, аналізуючи вказані обставини дійшов висновку, що строк виплати раніше призначених позивачці державних соціальних допомог завершився 31.12.2022.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що позивачка проживала на території Василівського району Запорізької області (а.с. 13).
У зв'язку з збройною агресією рф проти України позивачка разом з малолітньою донькою вимушена була переміститися з 24.02.2022 до міста Запоріжжя.
При цьому, проживаючи на території Василівського району Запорізької області позивачка отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.
З 08.07.2022 року має статус внутрішньо переміщеної особи та проживала в Комунарському районі м. Запоріжжя.
27.02.2023 року позивачка разом з малолітньою донькою переїхала в інший район м. Запоріжжя (Вознесенівський район).
До 31.03.2023 року позивачці нараховувалася допомога Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району.
Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району позивачці припинено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.
Так, після 31.03.2023 року державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям позивачці не призначено, оскільки середньомісячний дохід на члена сім'ї позивачки перевищує прожитковий мінімум на дитину відповідного віку.
Позивачка вважає припинення виплати їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям - протиправним, оскільки з урахуванням Постанови КМУ №214 відповідач мав продовжити виплату раніше призначеної допомоги на період дії воєнного стану без додаткового звернення позивачки.
Позивачка також вважає, що відповідач безпідставно зобов'язав позивачку подати нову заяву про призначення їй вказаної державної допомоги з повним комплектом документів, що призвело до відмови в призначенні допомоги.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Наказом від 22.12.2022 №309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за №1668/39004) Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Наказу від 22.12.2022 №309 територія Василівського району Запорізької області не зазначена як територія на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупована Російською Федерацією.
Отже, аргументи позивачки про наявність підстав для застосування положень Постанови №214, є помилковими.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на результат апеляційного перегляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 29.05.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова