03 червня 2024 рокусправа № 380/2394/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі її Ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням II групи через травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків.
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності через травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків в органах внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850 та прийняти рішення.
Ухвалою від 05.02.2024 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі. Також суддя залучила до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі її Ліквідаційної комісії (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007).
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з 2003 року позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання , пов'язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 602764 від 22.09.2022 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 по справі № 380/3194/23 Головне управління МВС України у Львівській області скерувало матеріали до МВС України. У подальшому, листом від 02.0.2023 № 69794/49-19516-2023 Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України повернуло матеріали щодо призначеної грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 20.02.2024 (вх. № 13426), у якому зазначає, що із надісланих Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області до МВС України матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги Позивачу вбачалося, що установлення другої групи інвалідності та 70% втрати професійної працездатності (2022 рік) відбулося в період понад два роки від дати встановлення йому третьої групи інвалідності та 50% втрати професійної працездатності (2003 рік). Тобто між первинним та останнім оглядом МСЕК пройшло понад два роки, що суперечить умовам п. 4 Порядку № 850 та не дає права на призначення одноразової грошової допомоги. Просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Письмових пояснень з приводу предмету спору не надала.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Згідно з довідкою серії ЛВА-1 № 014196 від 27.01.2003, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
ОСОБА_1 12.12.2003 проведено виплату страхової суми в розмірі 23 964,48 грн за державним обов'язковим страхуванням на підставі встановленої МСЕК втрати працездатності.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 012551 від 22.09.2022, ОСОБА_1 встановлено 70 % втрати професійної працездатності, з урахуванням 50 %, встановлених 27.01.2003:
40 % - наслідки травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків;
30 % - наслідки захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 602764 від 22.09.2022 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.12.2022, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що внаслідок отримання травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, Львівською обласною МСЕК № 3 йому встановлено 2 групу інвалідності. До заяви додав довідку МСЕК № 3 серії 12ААА № 012551 від 22.09.2022, копію виписки МСЕК № 3 серії 12 ААВ № 602764 від 22.09.2022, копію свідоцтва про хворобу № 12 від 13.01.2003, довідку ПАТ “НАСК “ОРАНТА” від 30.09.2022 № 838, копію паспорта та ідентифікаційного коду, картку реквізитів АТ “Ощадбанк”.
Листом від 13.01.2023 № К-8/Од/31/01-2023 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки після первинного огляду медико-соціальної експертної пройшло більше 2 років, а також відсутність у поданих позивачем матеріалах акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, передбаченого пунктом 7 Порядку № 850, підстав для підготовки висновку щодо виплати грошової допомоги немає. Враховуючи викладено відповідачем повернуто позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, як такі що не відповідають вимогами чинного законодавства.
Вважаючи повернення без розгляду заяви про визначення і виплату одноразової грошової допомоги протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 23.03.2023 у справі № 380/3194/23, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007 м. Львів пл. Григоренка 3; код ЄДРПОУ 08592247), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України (01601 м. Київ вул. Академіка Богомольця 10; код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнив; визнав протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації документів, які подавались ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги та щодо не складення і неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням IІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850; зобов'язав Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скласти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Рішення набрало законної сили 23.03.2023.
Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 380/3194/23 скерувала матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги v разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Листом від 02.10.2023 МВС України повернуло Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , без прийняття рішення, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
У листі також повідомлено, що установлення заявникові другої групи інвалідності та 70% втрати професійної працездатності (2022 рік) відбулося в період понад два роки від дати встановлення йому третьої групи інвалідності та 50% втрати професійної працездатності (2003 рік), що не відповідає умовам пункту 4 Порядку. Крім того, із надісланих матеріалів з'ясовано, що причиною установлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 вказано травму, пов'язану виконанням службових обов'язків. До матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не додано акти передбачені п. 7 Порядку № 850, що не дозволяє перевірити їх на дотримання умов пункту 14 Порядку.
Позивач, уважаючи поведінку відповідача щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ-ої групи інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, згідно з поданими документами, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 затверджено Порядок № 850.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
-у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 850 сформовані, зокрема, постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 822/2161/17, від 20 березня 2018 року у справі № 822/1717/17, від 27 березня 2018 року у справі № 822/2595/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 374/9/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 757/22267/17-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 359/1238/17, від 29 жовтня 2018 року у справі № 287/129/17-а, від 13 листопада 2018 року у справі № 822/3331/17, від 30 березня 2020 року у справі № 826/2761/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 802/260/17-а та від 13 травня 2020 року у справі № 810/593/18.
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 18 жовтня у справі № 369/13187/17, від 27 березня 2020 року у справі № 804/3064/17, від 30 березня 2020 року у справі № 711/493/17, від 23 червня 2020 року у справі №822/1545/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 809/1608/16, від 27 жовтня 2022 року у справі № 440/4509/19 та від 03 лютого 2023 року у справі № 340/2823/21.
Суд встановив, що під час первинного огляду МСЕК у 2003 році позивачу встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати працездатності у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Під час повторного огляду 08.09.2022 органом МСЕК встановлено позивачу інвалідність ІІ групи у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
З огляду на це, на час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону № 565-XII та Порядку № 850, пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що Конституційний Суд України у рішенні від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 зазначив, що одноразова грошова допомога, передбачена Законом № 580-VIII є юридичним засобом соціального захисту працівників поліції, що надається державою у зв'язку із втратою ними працездатності, проте приписи частини першої статті 46 Конституції України не гарантують виплати одноразової грошової допомоги, тому Верховна Рада України може визначати порядок та умови її призначення, передбачивши порядок реалізації такого права в законі.
За змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015 право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
Як було зазначено вище, відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.
При цьому, суд звертає увагу на те, що процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, на думку суду, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку зі встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 10 грудня 2020 року у справі №696/575/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 2340/3024/18, 15 лютого 2022 року у справі №300/2476/19, від 07 липня 2022 року у справі №640/23897/20, від 04 квітня 2022 року у справі №120/3220/19-а та від 24 травня 2023 року у справі №340/4643/20 стосовно обмеження дворічним строком права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Вказане свідчить, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено вищу групу інвалідності, відбувся понад два роки після первинного встановлення інвалідності. З огляду на зазначене та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, передбачене пунктом 4 Порядку № 850, суд дійшов висновку, що права на отримання одноразової грошової допомоги позивач не має.
За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановлення ІІ групи інвалідності є правомірною.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі її Ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 03.06.2024.
Суддя Кедик М.В.