Справа № 634/281/20 Номер провадження 11-кп/814/474/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського
апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів Корсун., ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження № 12019220420000457 від 11.11.2019, № 12019220280001566 від 19.11.2019, № 12019220430001690 від 10.10.2019 за апеляційними скаргами першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 (зі змінами), обвинуваченої ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 04 лютого 2021 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Велика Писарівка Великописарівського району Сумської області, громадянки України, без освіти, не заміжньої, маючої на утриманні: неповнолітніх дітей - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; повнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є інвалідом, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , такої, що не має судимості;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Мінова Балаклійського району Харківської області, громадянки України, без освіти, не заміжньої, маючої на утриманні: неповнолітніх дітей - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , не судимої;
Цим вироком ОСОБА_8 та ОСОБА_9 засуджено за: визнано винними та засуджено кожну до покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,
за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 357 КК України до 2 років обмеження волі;
за ч. 3 ст. 357 КК України до 2 років обмеження волі
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду, 09 жовтня 2019 року в період часу з 10 до 11 години, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , попередньо домовившись з ОСОБА_9 на вчинення умисних злочинів проти власності, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та офіційних документів, а саме банківських карток, реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , та належить ОСОБА_18 , діючи умисно із корисливої зацікавленості, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_18 запустив їх до свого будинку при цьому власник знаходяться в іншій кімнаті і не спостерігає за їхніми діями, перебуваючи у приміщенні вказаного будинку, відшукали в його кімнатах банківську картку «ПриватБанку», після чого, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого, які перебували на його рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк», таємно викрали вказану банківську картку, тим самим незаконно заволоділи офіційним документом потерпілого з корисливих мотивів, після чого обернули викрадене майно на свою користь, та розпорядились ним за власним розсудом.
Крім того, 09 жовтня 2019 року приблизно 11 годині, ОСОБА_8 , яка попередньо домовившись з ОСОБА_9 на спільне вчинення злочинів проти власності, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , та належить ОСОБА_18 , отримавші: фактичну можливість на розпорядження платіжною карткою банку «Приват Банк», шо належить останньому, яка знаходилася в обкладинці паспорту, діючи умисно, протиправно та незаконно, керуючись корисливим мотивом, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна а саме грошових коштів, що знаходяться на особистому рахунку потерпілого, з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, скориставшись електронним програмно-технічним комплексом, призначеним для здійсненні автоматизованих операцій видачі грошових коштів (банкоматом), із використанням платіжне картки банку « ІНФОРМАЦІЯ_11 », на ім'я ОСОБА_18 , на балансі якої знаходилися грошові кошти, власником якої є потерпілий ОСОБА_18 , виконавши усі дії та володіючи інформацією про пін-код зняли з вказаної картки грошові кошти в сумі 37 172,55 грн, які в подальшому обернули на власну користь, чим спричинили потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.
Крім того, 25 жовтня 2019 року приблизно о 08 годині ОСОБА_8 , попередню домовившись з ОСОБА_9 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір, знаходячись поблизу домоволодіння, ш: розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , через незачинені двері пройшли до квартири, де діючи умисно, повторно : корисливої зацікавленості, скориставшись тим, що власник квартири знаходиться в інші: кімнаті та не спостерігає за їхніми діями, відшукали в кімнатах та таємно викрали наступи:. майно, яке належить ОСОБА_19 , вартість якого складає: золотий браслет 585 проб:-: вагою 5 грами - 3415,85 грн, золоті сережки з білого золота 585 проби вагою 3 грам - 2049,5'. грн, золота каблучка 585 проби вагою 4 грами - 2732,68 грн, каблучка з золота 585 проб;-: вагою 3 грами - 2049,51 грн, каблучка з золота 585 проби вагою 6 грам - 4099,02 грн, каблучи_ з золота 585 проби вагою 3 грами - 2049,51 грн, каблучка з золота 585 проби вагою 3 грами - 2049,51 грн, каблучка з золота 585 проби вагою 2 грами - 1366,34 грн, срібні сережки вагою " грамів - 84,04 грн, сережки з золота 585 проби вагою 9 грамів - 6148,53 грн. Після цьог ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернули викрадене майно на свою користь та розпорядився ним за власним розсудом, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_19 на загальну суму 26 044,50 грн.
Крім того, 11 листопада 2019 року приблизно о 10 годині, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до житла, діючи умисно, повторно, протиправно, прибули до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , де проживає ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . В подальшому з дозволу господаря ОСОБА_20 , шляхом обману представившись, що є соціальними працівниками, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , проникли в середину вище вказаного будинку. Перебуваючи в будинку, у ході розмови з потерпілою ОСОБА_20 . ОСОБА_8 підійшла до потерпілої ОСОБА_20 та проти волі останньої зав'язала очі потерпілій хустиною, при цьому, не застосовувала насильства чи погроз застосування такого, та стояла біля неї, надавши ОСОБА_9 вільний доступ до кімнат потерпілої, з метою заволодіння її майном. Далі, ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно з корисливих мотивів, заволоділа майном ОСОБА_20 , а саме коштами у сумі 10 000 гривень, які знаходилися в шафі в кімнаті будинку, б/в стетоскопом «microlife», який знаходився на серванті в кімнаті залу, вартість якого становить 167,00 грн. Заволодівши вказаними речами ОСОБА_8 зникла з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_20 матеріальний збиток на загальну суму 10 167,00 грн. У подальшому, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 11 листопада 2019 року, перебуваючи у вказаному вище будинку, діючи умисно, протиправно з корисливих мотивів, маючи прямий умисел направлений на незаконне заволодіння важливим особистим документом, а саме посвідченням ветерана праці на ім'я ОСОБА_20 серія А IV номер НОМЕР_1 , видане 20.02.2000 Сахновщинським управлінням соціального захисту населення, яке знаходилося на столі в кімнаті будинку, впевнилась в тім, що ОСОБА_8 зав'язала останній очі хустинкою, та таким чином забезпечує таємність їх спільних, протиправних дій спрямованих на таємне викрадення документів, а ОСОБА_9 , в свою чергу незаконно заволоділа вказаним посвідченням, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зникли з місця вчинення злочину. У подальшому 11.12.2019 вищевказане посвідчення вилучене працівниками Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області в ході проведення обшуку території домоволодіння ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, 18 листопада 2019 року приблизно о 15 годині, ОСОБА_8 разом зі своєю знайомою ОСОБА_9 перебували на вулиці Центральна, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , та з метою вчинення крадіжки підійшли до домоволодіння АДРЕСА_9 , яке на праві власності належить раніше не знайомій їм ОСОБА_21 . Помітивши, що надворі вказаного домоволодіння відсутня господиня, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , діючи в групі за єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням до житла, попередньо обумовивши та розподіливши між собою ролі, переслідуючи корисливий умисел, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету збагачення за рахунок чужого майна, через вхідну металеву хвіртку, незаконно увійшли на територію подвір'я ОСОБА_21 та прослідували до будинку. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливою метою, скориставшись тим фактом, що вхідні двері будинку не були зачинені, незаконно проникли в приміщення будинку та увійшли до кімнати, де знаходилася ОСОБА_21 . Остання запропонувала раніше не знайомим їй ОСОБА_8 та ОСОБА_9 самостійно покинути будинок та територію її подвір'я, але ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не бажаючи припиняти свої злочинні дії направлені на таємне викрадення чужого майна, бажаючи викликати довіру до себе зі сторони ОСОБА_21 тим самим полегшити скоєння крадіжки, повідомили останній вигадану історію стосовно того, що підставою їх перебування у неї в будинку є допомога пенсіонерам та одинок :м людям, що не відповідало дійсності. ОСОБА_21 в ході розмови з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стала наполягати, щоб останні покинули її будинок, та почала проводити їх на подвір'я. В цей час ОСОБА_9 , знаходячись на подвір'ї будинку діючи за раніше розробленим злочинним планом, виконуючи відведену їй злочинну роль, залишилась з ОСОБА_21 на подвір'ї та стала безперервно розмовляти з останньою не даючи їй змогу надати ситуації достатнього значення та відволікаючи її увагу, а ОСОБА_8 виконуючи в цей час відведену їй злочинну роль повернулася не помітно для ОСОБА_21 в приміщення будинку. ОСОБА_8 , в свою чергу, виконуючи свою злочинну роль незаконно проникнувши до будинку АДРЕСА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливу ціль наживи, будучи впевненою, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, а ОСОБА_9 діючи з нею в групі за попередньою змовою відволікає увагу ОСОБА_21 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, почала шукати грошові кошти в спальній кімнаті будинку шляхом перекидання речей, що містилися в ящиках дерев'яного комоду де відшукала грошові кошти в сумі 5 000 гривень, що містились в комоді, та 200 гривень, що містились в гаманці, що знаходився на комоді, якими незаконно таємно заволоділа. Після чого, ОСОБА_8 бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця та отримати можливість розпорядитися викраденими грошима, не бажаючи бути застигнутою на місці вчинення злочину, покинула приміщення будинку та разом з ОСОБА_9 , яка весь час відволікала розмовою увагу потерпілої ОСОБА_21 , покинули територію домоволодіння останньої. В результаті протиправних злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , потерпілій ОСОБА_21 , спричинено майнову шкоду на суму 5 200 гривень
У поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засуджених внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок яким
Ухвалити новий вирок, яким призначити покарання:
ОСОБА_8 :
-за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі,
-за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 186 КК України - 6 років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 357 КК України - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного за ч. 1 ст. 357 КК України покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
-за ч. 3 ст. 357 КК України - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного за
-ч. 3 ст. 357 КК України покарання у зв'язку із закінченням давності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченій ОСОБА_8 призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі.
ОСОБА_9
-за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі,
-за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 186 КК України - 6 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 357 КК України - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного за ч. 1 ст. 357 КК України покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 3 ст. 357 КК України - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного за ч. 3 ст. 357 КК України покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченій ОСОБА_9 призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Від обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надійшли заяви про відмову від поданих ними апеляційних скарг.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора на підтримку апеляційної скарги, обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили звільнити їх від кримінальної відповідальності за ст.357 КК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.ч.1, 3 ст.357 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.
Торкаючись виду та розміру призначеного судом покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вчинені кримінальні правопорушення, колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України і не суперечить приписам ст. 50 КК України.
Всупереч доводів прокурора, покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначене у відповідності до ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особам винних, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, наявність обставин що обтяжують та пом'якшують покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття обвинуваченої ОСОБА_8 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, судом першої інстанції визнано обставинами, які пом'якшують її покарання.
Обставиною, яка відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, судом першої інстанції визнано вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обставин,які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, судом першої інстанції не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, судом першої інстанції визнано вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, судом першої інстанції не встановлено.
У зв'язку з повним визанням обвинуваченими своєї вини, розгляд справи відбувався у спрощеному проваджені в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання, в межах санкції ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.ч.1, 3 ст.357 КК України із врахуванням правил призначення покарання за сукупністю злочинів, та є справедливим, достатнім і необхідним у даному випадку для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, не є надмірно м'яким, а тому підстав для скасування вироку та призначення більш суворого покарання, про що поставлено питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність порушень при розгляді кримінального провадження істотних вимог норм кримінального процесуального закону, які були підставою для безумовного скасування всього вироку не встановлено.
Разом з тим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, з моменту вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 3 ст.357 КК України закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності, які передбачені ст. 49 КК України, враховуючи апеляційні вимоги прокурора про закриття провадження в цій частині та наявності згоди обвинувачених та їх захисників про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасування вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 04 лютого 2021 року відносно ОСОБА_8 ОСОБА_9 в частині їх засудження за ч.ч. 1, 3 ст.357 КК України та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо них за ч.ч. 1, 3 ст.357КК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 04 лютого 2021 року відносно ОСОБА_8 ОСОБА_9 - змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 засудженими вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 04 лютого 2021 року засудженими за:
ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,
за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 04 лютого 2021 року щодо ОСОБА_8 ОСОБА_9 скасувати та звільнити ОСОБА_8 ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України щодо ОСОБА_8 ОСОБА_9 - закрити.
В іншій частині вирок суду без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_22 ОСОБА_3