Житомирський апеляційний суд
Справа №295/12102/22 Головуючий у 1-й інст.
ОСОБА_1 провадження №11-кп/4805/3/24
Категорія ч.2 ст.190, ч.4 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
04 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарі
судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
за участі:
прокурора ОСОБА_8
захисника обвинуваченого ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 на вирок Богунського районного суду міста Житомира від 08 лютого 2023 року,
Цим вироком:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курчиця, Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого
засуджено:
- за ч.2 ст.190 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч.4 ст.185 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.
Стягнено з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз в сумі 3775 грн. 40 коп.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вироку, 27.08.2022 року близько 16 годин 20 хвилин ОСОБА_10 перебував поруч з будинком АДРЕСА_3 , розпивав алкогольні напої з раніше невідомим ОСОБА_12 , який при собі мав мобільний телефон марки «Huawei». В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Huawei» шляхом зловживання довірою ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_10 , в цей же день, час та місці, під приводом телефонної розмови, отримав від ОСОБА_12 вищевказаний телефон. В свою чергу, ОСОБА_12 , не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_10 , будучи впевненим у щирості його намірів, добровільно надав мобільний телефон останньому.
В подальшому, отримавши у такий спосіб вищевказаний мобільний телефон, ОСОБА_10 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи при собі мобільний телефон торгівельної марки «Huawei», моделі «Р20 Lite (Nova 3 e)», з об'ємом пам'яті 4/64 GB в дизайні Black чорного кольору, вартістю 2899 гривень 75 копійок, місця вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_12 майнової шкоди на зазначену суму.
Крім того, 27.08.2022 року близько 16 години 40 хвилин ОСОБА_10 перебував у магазині «Aplzi», що в ТРЦ «Глобал» за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 77.
В цей день, час місці та за вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме: грошових коштів з банківської карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_12 , шляхом розрахунку за товар через банківський термінал вищевказаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_10 в той же день, час та місці, маючи при собі мобільний телефон торгівельної марки Huawei», моделі «Р20 Lite (Nova 3 e)», який належить потерпілому ОСОБА_12 , за допомогою зручного способу оплати «Google Pay», бажаючи заволодіти та розпорядитися грошовими коштами, які знаходились на банківському рахунку, з корисливою метою, діючи умисно, розуміючи, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, о 16 годині 49 хвилин, використовуючи стаціонарний РОS -термінал у вищевказаному магазині, таємно повторно викрав грошові кошти з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , провівши транзакцію щодо списання грошових коштів в рахунок проведення оплати за куплений товар на суму 20 000,00 грн.
Крім того, 29.08.2022 близько 22 годині 30 хвилин ОСОБА_10 перебував поруч з будинком АДРЕСА_4 , розпивав алкогольні напої з раніше невідомим ОСОБА_13 , який при собі мав мобільний телефон марки «IPhone».
В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Apple IPhone 13 Pro» шляхом зловживання довірою ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_10 в цей же день, час та місці, під приводом телефонної розмови, отримав від ОСОБА_13 вищевказаний мобільний телефон. В свою чергу, ОСОБА_13 , не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_14 , будучи впевненим у щирості його намірів, добровільно надав мобільний телефон останньому.
В подальшому, отримавши у такий спосіб вищевказаний мобільний телефон, ОСОБА_10 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи при собі мобільний телефон торгівельної марки «IPhone» моделі «Apple IPhone 13 Pro» в дизайні «Sierra Blue» синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; (S|N): НОМЕР_3 , з об'ємом пам'яті 256 ГБ, вартістю 37610 гривень 75 коп., місце вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_13 майнову шкоду на зазначену суму.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить вирок суду в частині призначення ОСОБА_10 покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_10 покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч.4 ст.185 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Не оспорюючи фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом, правильності кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_10 , вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Вважає, що доводи, зазначені у вироку суду першої інстанції, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_10 основного покарання, не дають підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.75 КК України.
На думку апелянта, суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, належним чином не вмотивував та не обґрунтував підстави, за яких він дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, їх суспільної небезпеки, а також характеру та обставин їх вчинення.
Зазначає, що судом першої інстанції, окрім іншого, не було враховано, що ОСОБА_10 вчинив кримінальні правопорушення маючи незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.06.2019.
Крім того, вказує на те, що ОСОБА_10 фактично через 2 місяці після звільнення з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.06.2019, вчинив нові злочини, а тому, на думку апелянта, покарання за попереднім вироком не виконало своєї мети.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_11 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК України, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався.
Висновок суду про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та ніким з учасників процесу не оспорюється.
Згідно вироку суду, призначаючи покарання ОСОБА_10 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, особу винного, а саме те, що ОСОБА_10 раніше судимий, неодружений, дітей не має, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, вину у вчиненому злочині визнав.
Окрім того судом першої інстанції також було враховано обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину.
Однак, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_10 покарання із застосуванням положень ст.75 КК України прийшов до помилкового висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_10 є особою неодноразово судимою за корисливі злочини, а саме:
-вироком Богунського районного суду міста Житомира від 20.09.2017 за ч.2 ст.186, 69 КК України до 45 діб арешту (а.с. 40);
-вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.05.2018 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці (а.с. 40);
-вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.02.2019 за ч.1 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці (а.с. 40);
-вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.06.2019 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки (а.с. 40).
ОСОБА_10 06.05.2022 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, однак, менше ніж за три місяці - 27.08.2022 та 29.08.2022, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, вчинив нові кримінальні правопорушення. Таким чином, апеляційний суд вважає, що покарання, призначене ОСОБА_10 за попередніми вироками, не досягло своєї мети.
Вищезазначене свідчить про стійку протиправну поведінку ОСОБА_10 та небажання стати на шлях виправлення, за таких обставин, на думку апеляційного суду, виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому, неможливим є і застосування до нього положень ст.ст. 75, 76 КК України.
Враховуючи викладене, вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню у зв'язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.405, 407, 420, ч.15 ст.615 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду міста Житомира від 08 лютого 2023 року відносно ОСОБА_10 в частині застосування ст.ст. 75, 76 КК України - скасувати.
В решті, вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Строк відбуття покарання ОСОБА_10 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
На вирок суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді: