Справа № 756/6761/24
Провадження № 2-о/756/366/24
про залишення заяви без руху
03 червня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей,
Заявник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» в цивільному судочинстві в порядку окремого провадження звернулась до суду із зазначеною заявою про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку залишити її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною третьою ст.294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1,2 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Для захисту інтересів неповнолітньої дитини суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає для розгляду справи про розірвання шлюбу.
Проте, указаним вимогам заява ОСОБА_1 не відповідає, оскільки заявник звертається до суду одноособово, натомість розірвання шлюбу в порядку ст. 109 СК України можливе за обопільною заявою подружжя, а не одного з них. При цьому, у заяві заявником не вказано, щодо наявності у подружжя малолітніх/неповнолітніх дітей за період шлюбу та не надано відповідні документи. Крім того, не надано нотаріально посвідченого договору укладеного між подружжям про розмір аліментів на дитину та щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На виконання зазначеної ухвали заявнику слід подати до суду заяву в новій редакції відповідно до вимог ст.185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі, для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Одночасно, суд інформує заявника, що згідно приписів ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261, 293, 294 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявнику разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ткач