ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8241/24
провадження № 3/753/3230/24
"27" травня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
24 квітня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року матеріали справи передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 26 квітня 2024 року
Згідно з протоколом серії ААД №530855 від 16 квітня 2024 року, 16 квітня 2024 року близько 01:27 год. в місті Києві, по вул. Бориспільська, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 525» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Судове засідання призначене на 13 травня 2024 року було відкладено за клопотанням адвоката Осядька О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на 27 травня 2024 року на 10:00 год.
У судове засідання призначене на 27 травня 2024 року ОСОБА_1 та його адвокат Осядько О.О. не з'явилися. Від адвоката надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із його зайнятістю в інших процесуальних діях.
Враховуючи те, що адвокат вдруге просить відкласти розгляд справи, аргументуючи це його зайнятістю в інших процесуальних діях, при цьому до клопотань не було надано доказів на підтвердження наявності поважних причин його неявки до суду, враховуючи, що з матеріалами справи, в тому числі відеозаписами з боді-камер патрульних поліцейських, він був ознайомлений 10 травня 2024 року про що свідчить розписка наявна у матеріалах справи, тобто адвокат мав достатньо часу на подачу до суду письмових заперечень, однак таким правом не скористався, заперчень/пояснень стосовно вчиненого ОСОБА_1 до суду не подав, враховуючи те, що ОСОБА_1 у призначені судові засідання не з'являвся, не повідомляв суд про причини неявки, та з огляду на те, що відповідно до приписів КУпАП явка особи, стосовно якої складено протокол за статтею 130 КУпАП не є обов'язковою, суд дійшов висновку проводити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду, тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пунктів 2, 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Інструкції).
Дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол ААД № 530855 від 16 квітня 2024 року, відео з боді-камери поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт поліцейського Димчук Н., у якому зазначено, що під час патрулювання 16 квітня 2024 року під час коменданської години. приблизно о 01:27 хв за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 26, було зупинено автомобіль «BMW» номерний знак д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки сп'яніння, на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння останній відмовлявся, після чого його було повідомлено про щодо складання протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, після чого ОСОБА_1 , почав вести себе агресивно, внаслідок чого його було затримано та складено протокол про адміністративне затримання за статтею 261 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- відео з боді-камер поліцейських, яке долучене до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що на запитання працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" чи у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовляється від такого проходження;
- рапортом працівника поліції.
Суд ураховує, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку та надали направлення на проходження огляду у медичній установі, проте він відмовився від такого проходження.
Перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП та пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до статей 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Отже, з огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, із позбавленням права керувати транспортними засобами, відповідає вимогам статті 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями статті 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись частиною другою статті 130, статтями 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя К.В. Шаповалова