Справа № 308/9258/24
1-кс/308/3124/24
30 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
кримінальне провадження 1-кс/308/1240/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024000000000731, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 травня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190, ч.1 ст.193 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Раковець, Хустстського району, українця за національністю, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
встановив:
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024000000000731, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 травня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.190, ч.1 ст.193 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, у невстановлений наразі органом досудового розслідування місці, час, та спосіб, незаконно заволодів трьома предметами, що за зовнішніми ознаками схожі на римські срібні злитки, які мають особливу культурну цінність.
Надалі, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, немаючи жодних підтверджують документів, щодо автентичності вищевказаних предметів, 28.05.2024 близько 14 год. 00 хв., використовуючи «Messenger Facebook» представившись власником вищезазначеного майна, шляхом обману, видаючи вказані предмети за такі, що мають особливу культурну цінність та є оригінальними римськими срібними злитками, у ході переписки із гр. ОСОБА_8 , повідомив останню, що готовий продати вищевказані три предмети за загальну суму 19 200 доларів США (станом на 28.05.2024 згідно курсу НБУ гривні до долара США становить 777 905, 09 тисяч гривень) за один вищевказаний предмет 6 400 доларів США.
В подальшому, 28.05.2024 близько 20 год. 40 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , у ході особистої зустрічі між ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_8 , остання надала аванс у розмірі 500 доларів США, однак надалі гр. ОСОБА_4 , було затримано працівниками поліції. Тим самим, ОСОБА_4 , свій єдиний злочинний умисел не довів до кінця, через обставини, що незалежать від його волі.
28 травня 2024 року ОСОБА_4 , затримано в порядку статті 208 КПК України.
29 травня 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними доказами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів, обшуків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких. У разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
При цьому, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, може вибути за межі державного кордону України, або переховуватись від органу досудового розслідування чи суду на території України, чим унеможливить подальше проведення та закінчення досудового розслідування. Вказані обставини, підтверджуються зібраними матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , займався продажем, предметів, які за зовнішніми ознаками схожі на срібні злитки, які мають особливу культурну цінність, у разі їхньої оригінальності. Наразі, органом досудового розслідування, невстановлено точне коло осіб, за допомогою яких вказана особа, займалась продажем вищевказаних предметів.
У зв'язку із вищевказаним, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 , самостійно, або з допомогою інших осіб, може вживати заходи щодо знищення, схову або спотворення вищевказаних речових доказів, з метою приховання слідів вчинених кримінальних правопорушень та уникнення кримінальної відповідальності за їх вчинення, тобто наявний ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
Наразі у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Знаходячись на волі, ОСОБА_4 , зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час можливими співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Крім того, ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а тому існують достатні підстави вважати на незаконний вплив на них зі сторони підозрюваного, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_4 може схиляти осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, або були залучені до його вчинення іншим чином, щодо переховування останніми від органів досудового розслідування, зміни ними місця фактичного проживання, виїзду за межі державного кордону України, що унеможливить або ускладнить проведення з останніми слідчих дій з метою встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється. Окрім того, здобуті під час досудового розслідування докази, вказують на можливість вчинення ОСОБА_4 , інших аналогічних правопорушень Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наведеному вище ризику, враховуючи наведені вищі обставини, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити його з наведених у ньому підстав.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 зазначив, що ризики у вказаномукримінальному проваденні відсутні, а тому просить застосувати до сого підзахисного особисте зобов"язання як запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені першою ст.177 КПК.
28 травня 2024 року ОСОБА_4 , затримано в порядку статті 208 КПК України.
29 травня 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 15, ч.4 ст.190 КК України.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий стосується питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України(п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.
Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів, обшуків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, можливість незаконного впливу на експертів, спеціалістів та понятих у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених пунктами п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на експертів, спеціалістів та понятих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в тому числі сімейний стан, наявність постійного місця проживання, вік, відсутність судимостей.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей та загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання слідчого, про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22.00 год. вечора по 06.00 год. ранку наступного дня, строком на два місяці до 29 липня 2024 року.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22.00 год. вечора по 06.00 год. ранку;
- не відлучатись із населеного пункту у якому він проживає, АДРЕСА_4 без дозволу прокурора, слідчого або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- здати до орагнів ДМС України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.
Строк дії ухвали про перебування під домашнім арештом та строк дії обов'язків визначити - до 29 липня 2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали було проголошено 03 червня 2024 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1