Справа № 201/6375/24
Провадження № 2-н/201/172/2024
про відмову у видачі судового наказу
04 червня 2024р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про видачу судового наказу щодо стягнення середнього заробітку за весь час невиплати заробітної плати,
В Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська 31.05.2024р. в системі «Електронний суд» (дата формування в системі 30.05.2024р.) надійшла заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про видачу судового наказу щодо стягнення середнього заробітку за весь час невиплати заробітної плати (заява підписана представником заявника - адвокатом Піщенковим К.К.).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.
Ознайомившись із матеріалами заяви про видачу судового наказу, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, представник заявника зазначає про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», разом з тим, критично оцінюю це посилання з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022р. у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зробила висновок, що середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Отже, у заявника відсутні пільги щодо сплати судового збору за подачу заяви про видачу судового наказу про стягнення середнього заробітку за весь час невиплати заробітної плати, оскільки ці кошти не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу на підставі ст. 117 КЗпП України, заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 302грн. 80коп.
Приймаючи до уваги, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України і судовий збір не сплачений, у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022р. у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21), ст.ст. 27, 163, 165, 260, 353 ЦПК України, суддя,
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про видачу судового наказу щодо стягнення середнього заробітку за весь час невиплати заробітної плати - відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя : Ткаченко Н.В.