іменем України
Справа № 210/3241/24
Провадження № 1-кс/210/920/24
04 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 по ст. 382 ч.1 КК України ,
В провадження судді ОСОБА_3 надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 по ст.. 382 ч.1 КК України.
Суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід у зв'язку з тим, що ним розглядався матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 по ст.. 130 ч.3,126 ч.5 КУпАП, провадження по справі закрите, матеріали передано до Криворізької південної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. В зв'язку з викладеним вважає, що є підстави для самовідводу відповідно до п. 1 ч.1 ст. 75 КК України.
Суд, вивчивши заяву про самовідвід, матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод(далі - КЗПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1). Як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухвалених 17.11.2010 р., зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом» (п. 11).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді під час розгляду справи має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Бангалорськими принципами поведінки судді, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним заяву про самовідвід задовольнити, так як вважає вказані обставини такими, що унеможливлюють розгляд суддею ОСОБА_3 вказаного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 76,82 КПК України, суд-
Самовідвід судді ОСОБА_3 про самовідвід по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 по ст.. 382 ч.1 КК України - задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1