Справа № 1 - 175/2010
" "_________2009 р.
" 7 " червня 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі:
головуючого судді Коренюка В.П.
при секретарі Бабич М.І.
за участю прокурора Михайлова Є.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у місті Коростені
кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Коростеня Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, має неповнолітню доньку, не військовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого відповідно до ст.89 КК України, проживаючого по АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого за ст.164 ч.1 КК України, -
ОСОБА_1 будучи зобов'язаним за рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2009 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 листопада 2008 року і до повноліття дитини.
Так, на протязі тривалого часу з 10 лютого 2009 року по 1 грудня 2009 року ОСОБА_1 жодного разу не сплатив аліменти і заборгованість у грошовому вираженні складає за 13 місяців в сумі 5119 грн. 35 коп. Будучи працездатним ОСОБА_1 офіційно не працює, має тимчасові заробітки, які приховує.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого йому обвинувачення підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав частково і показав суду, що у нього немає можливості влаштуватись на роботу, на роботу його не беруть, оскільки хворіє туберкульозом відкритої форми, зір поганий. Проживає з батьком, за яким доглядає та проживає на його пенсію. По господарству він допомагав ОСОБА_4, ОСОБА_5, але грошей вони йому не платили. Повідомлення з ДВС йому не приходили. Він працював на підсобних роботах, але там протяги, тому довго не міг працювати. У центрі зайнятості на обліку знаходився років 2-3 назад.
Свідок ОСОБА_2 показала суду, що її колишній чоловік ОСОБА_1 до їхньої доньки не приходить, вихованням не займається, аліменти не сплачує та будь - якої допомоги на утримання дитини не надає.
Свідок ОСОБА_6 показала суду, що ОСОБА_1 неодноразово викликався до ВДВС, де вона працює виконавцем. Також його неодноразово попереджали про кримінальну відповідальність за несплату аліментів. Однак ОСОБА_1 ні на виклики, ні на попередження не реагував та ВДВС не з'являвся.
Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 показали суду, що ОСОБА_1 інколи їм допомагав по господарству. Вони його за роботу годували та давали гроші на цигарки.
Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини у злісному ухиленні від сплати встановлених рішення суду коштів на утримання дитини, його вина у вчиненні злочину стверджується також зібраними по справі письмовими доказами, зокрема:
Даними подання відділу державної виконавчої служби, з якого вбачається, що станом на 1.12.2009 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 5119 гривень 35 коп. (а.с.10);
Даними копії виконавчого листа № 2 - 432/2009 р. (а.с.18);
Даними довідки - розрахунку нарахування заборгованості ОСОБА_1 по аліментах за період з 24 листопада 2008 року по 1 грудня 2009 року (а.с.11);
Даними акту державного виконавця від 1.12.2009 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 аліменти не сплачує, про місце своєї роботи не повідомляє, на виклики та попередження ДВС не реагує. (а.с.12);
Даними копії квитанції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 17.07.2009 р. направлявся рекомендований лист про явку до ВДВС. (а.с.13);
Даними попереджень з ВДВС, з яких вбачається, що ВДВС викликав до себе та попереджав ОСОБА_1 про наслідки несплати аліментів. (а.с.14 - 17);
Даними довідок з виконкому Коростенської міської ради та Коростенського міського центру зайнятості, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не зареєстрований як приватний підприємець, а також не перебуває на обліку, як безробітний. (а.с.41, 44);
та іншими матеріалами даної справи.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.164 ч.1 КК України, як такі, що виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинних намірів та причини, внаслідок яких вчинено злочин, особу підсудного та його ставлення до вчиненого злочину.
Обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Як особа ОСОБА_1 характеризується посередньо, розлучений, має одну неповнолітню дитину, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але його судимість погашено, не перебуває на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.321, 323, 324, 328 - 339 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ст.164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: