Постанова від 06.10.2010 по справі 2а-7597/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

6 жовтня 2010 року 12:06 Справа № 2а-7597/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Журавля В.О.,

при секретарі: ? Горбуновій К.С.,

за участю

представника позивача - Палагута Б.Л.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції

до

про Приватного підприємства «Юридична фірма «Юр-Лекс»

стягнення податкової заборгованості в сумі 1125 грн 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Броварська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач) 15.09.2010 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Юридична фірма «Юр-Лекс» (далі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 1125 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток, податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою від 17.09.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 28.09.2010, однак, судове засідання відкладалося на 06.10.2010 у зв'язку з неявкою до суду відповідача.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача до суду повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ” ).

Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Приватне підприємство «Юридична фірма «Юр-Лекс» згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 25.04.2007, ідентифікаційний код 35115049.

Приватне підприємство «Юридична фірма «Юр-Лекс» згідно з довідкою від 04.05.2007 № 199/3707 взято на облік платників податків 04.05.2007 за № 3114 у Броварській об'єднаній ДПІ.

Податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла 21.05.2009 з таких підстав.

Відповідачем було подано до Броварської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.05.2009 № 27688, згідно з якою він самостійно визначив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, а саме: 500 грн 00 коп, та від 05.08.2009 № 49988, згідно з якою податок на додану вартість складає: 625 грн 00 коп, що підтверджується розрахунком суми боргу відповідача.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за податком на додану вартість на день судового розгляду становить 1125 грн 00 коп.

З метою вжиття заходів, спрямованих на погашення податкового боргу, податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 27.05.2009 № 1/486 на суму 500 грн 00 коп, яку відповідно до поштового повідомлення від 20.11.2009 № 575676 вручено особисто уповноваженій особі. Другу податкову вимогу від 22.12.2009 № 2/989 на суму 1125 грн 00 коп відповідно до поштового повідомлення від 25.02.2010 було повернуто без вручення через закінчення терміну зберігання. У зв'язку з неможливістю вручення зазначених податкових вимог з причини незнаходження фактичного місцезнаходження платника податків було складено акт від 26.02.2010 № 65 про невручення податкових вимог платнику податків, який має заборгованість, за № 2/989, а другу податкову вимогу розміщено на дошці податкових оголошень.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97) платниками податку з числа резидентів є - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно із статтею 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2181), податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону № 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до підпункту 6.2.3 «а» пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту 6.2.3 «б» пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181, є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Юридична фірма «Юр-Лекс» (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, буд. 6, кв. 40, ідентифікаційний код 35115049) до Державного бюджету України заборгованість у розмірі 1125 (одна тисяча сто двадцять п'ять) грн 00 коп.

Право, порядок і строки апеляційного оскарження визначено ст.ст.185-186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Журавель

Постанову складено у повному обсязі та підписано 11 жовтня 2010 р.

Попередній документ
11947318
Наступний документ
11947320
Інформація про рішення:
№ рішення: 11947319
№ справи: 2а-7597/10/1070
Дата рішення: 06.10.2010
Дата публікації: 03.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: