м. Київ
5 жовтня 2010 року Справа № 2а-7372/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Журавля В.О.,
при секретарі: ? Горбуновій К.С.,
за участю
представника позивача - не прибув,
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Рокитнянської міжрайонної податкової інспекції з Таращанським відділенням Київської області
до
про ОСОБА_1
стягнення податкового боргу в сумі 2045 грн 97 коп.,
Рокитнянська міжрайонна податкова інспекція з Таращанським відділенням Київської області (далі - позивач) 31.08.2010 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2045 грн 97 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Виявивши наявність у відповідача податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості до державного бюджету.
Ухвалою від 01.09.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 15.09.2010, однак, судове засідання відкладалося на 22.09.2010 та на 05.10.2010 у зв'язку з неявкою до суду відповідача.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду сторони не прибули. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача до суду повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
Судове повідомлення надсилалося відповідачу за адресою його місця проживання.
Місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем (стаття 29 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 № 755 - IV “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” ).
За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд розглядав справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідачем 31.03.2009 подано до позивача декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року. Відповідач задекларувала отриману спадщину за заповітом від ОСОБА_2 Відповідно до поданої декларації та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.12.2008, а також рішення Таращанського районного суду від 12.11.2008 Відповідач одержала майно, а саме: грошові вклади з відповідними процентами та компенсаціями в розмірі - 13030 грн 40 коп., а також житловий будинок, вартістю 27889 грн 00 коп.
Відповідно до п.13.4. ст.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV із змінами і доповненнями особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
На підставі ч. «г» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.18.7 ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» Таращанським відділенням Рокитнянської МДПІ визначено суму податкового зобов'язання відповідача по податку з доходів фізичних осіб.
На підставі поданої декларації зроблено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб та винесено податкове повідомлення від 30.04.2009 № 0001161700/0 на суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2045 грн 97 коп. Податкове повідомлення відповідач належним чином отримала 05.05.2009.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового забовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
В установлений законом термін податкове зобов'язання, нараховане у податковому повідомленні від 30.04.2009, відповідачем не сплачено.
Пунктом 5.4.1. ст.5 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 10.06.2009 № 1/6 на суму податкового боргу 2045 грн 97 коп., та другу податкову вимогу від 14.07.2009 № 2/10 на суму податкового боргу 2045 грн 97 коп. Проте, сума податкового боргу не була погашена в повному обсязі в установлені терміни.
Відповідно до пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. На платників податків покладено обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни також ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251 - XII, із змінами та доповненнями.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Ураховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11-14, ч.6 ст.12, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 045 (дві тисячі сорок п'ять ) грн 97 коп.
Право, порядок і строки апеляційного оскарження визначено ст.ст.185-186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.