Справа № 950/922/24
Провадження № 2/950/354/24
03 червня 2024 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (на момент розгляду справи прізвище відповідача - Редько) у якій просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 35649,00 грн., 6844,60 грн. - інфляційних витрат та 2045,18 грн. три відсотки річних. Також представник позивача просив стягнути на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 4781023. Договір укладено в електронній формі, підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер телефону. За умовами договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит, а останній зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за кредитним договором згідно витягу з реєстру боржників. Відповідно до реєстру, позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 35649,00 грн.
Згідно з розрахунком, заборгованість за договором № 4781023 складає 35649,00 грн., в тому числі 15300,00 грн. тіло кредиту та 20349,00 грн. процентів. Також, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 6844,60 грн. інфляційних втрати за період з травня 2022 року по лютий 2024 року та три відсотки річних в розмірі 2045,18 грн. за період з 16.04.2022 по 14.03.2024.
Звернувшись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_2 вищевказану заборгованість за кредитним договором та інші нарахування.
Ухвалою від 02.04.2024 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась. 19.04.2024 ознайомилась з матеріалами справи, а 07.05.2024 подала заяву в якій справу просила відкласти для надання їй можливості скористатися правничою допомогою.
Однак, 03.06.2024 ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, жодних заяв, відзиву на позов не подала, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
16.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 (споживач) укладено Договір № 4561973 про надання споживчого кредиту.
Згідно з умовами договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15300,00 грн. (п. 1.3.). Строк кредиту 30 днів (п. 1.4). Відповідно до п.п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконанні умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбувалася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.
Згідно з п.п. 1.5.2. знижена процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується відповідно наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку (а.с. 11-15).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором № 4781023 виконало, надало кредит в сумі 15300,00 грн. шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).
Дана обставина підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 04.05.2023 № 2634 (а.с. 63-65).
Після укладення шлюбу 21.01.2023 ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 (а.с. 92).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4781023 від 16.09.2021 ОСОБА_2 здійснювала частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів в сумі: 4651,20 грн. (17.10.2021); 8721,00 грн (16.11.2021) та 8721,00 грн (16.12.2021), а всього сплатила на суму 22093,20 грн. (а.с. 22-36).
Однак, відповідач зобов'язань перед кредитором щодо повного повернення кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі не виконала.
Відповідно до договору факторингу від 18.04.2023 № 18.04/23-Ф, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», останньому відступлено право вимоги за кредитним договором, вказаним у акті прийому-передачі Реєстру боржників, укладеним між кредитором і боржниками (а.с. 43-47).
З витягу Реєстру боржників - додаток № 1 до договору факторингу № 18-04/2023 від 18.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до витягу із реєстру боржників (додаток № 1 до договору факторингу № 18-04/2023) на користь позивача відступлене право вимоги до ОСОБА_2 на суму 35649,00 грн., з яких: 15300,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 20349,00 грн. заборгованості за відсотками (а.с. 67 зворот. стор.).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом в межах даної справи, кредитний договір укладений між фінансовою установою та відповідачем в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідні відомості зазначені безпосередньо у кредитному договорі, а саме відомості щодо ідентифікації клієнта та інформацію про одноразовий ідентифікатор.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
За таких обставин вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором від 16.09.2021 № 4781023 в загальному розмірі 35649,00 грн. суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18.
Відповідно до указаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в силу закону позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення грошового зобов'язання. Такі платежі підлягають списанню позикодавцем.
Таким чином інфляційні втрати та три відсотки річних, нараховані в сумі 6844,60 грн. та 2045,18 грн. відповідно, не підлягають стягненню з відповідача.
Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Столітній М.М. надав: договір про надання правничої допомоги № 10/07/2023 від 10.07.2023, укладений із ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (а.с. 52-53); звіт про надання правової допомоги 14.03.2024 (а.с. 54); рахунок на оплату від 14.03.2024 № 2475/14/03 на суму 10000,00 грн. (а.с. 67).
Відповідно до п. 4.4 договору від 10.07.2023 факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Зокрема у звіті зазначено, що на надання правової допомоги позивачу адвокат витратив 10 годин часу, загальна вартість наданих послуг - 10000,00 грн.
Однак, у звіті, як документі, який підтверджує факт надання правничої допомоги, не конкретизовано час, витрачений адвокатом на надання таких послуг (щодо кожного виду окремо). Звіт містить лише загальний перелік видів правової допомоги: збір та аналіз доказів та документів для подання позовної заяви; складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до Лебединського районного суду Сумської області позовної заяви.
Таким чином, з огляду на обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, відсутність об'єктивних даних про витрачений адвокатом час для надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн.
Із загального розміру вимог, позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено на 80 %, тобто на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру позовних вимог в сумі 1937,92грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2; код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 4781023 в розмірі 35649,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2; код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1937,92 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.06.2024.
Суддя Вадим КОСОЛАП