Справа № 147/809/24
Провадження № 1-кс/147/171/24
іменем України
01 червня 2024 року смт Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024020120000119 від 30.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
слідчий СВ Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024020120000119 від 30.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. В обгрунтування клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час вирішили вчинити крадіжку золотих прикрас та грошових коштів на території смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області. Так, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, 30.05.2024 точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, приїхали на автомобілі марки «Audi» моделі «A4» номерний знак НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . У подальшому, 30.05.2024 близько 08.40 год. ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, передбачаючи суспільну небезпеку своїх дій, в період дії правового режиму воєнного стану, який діє відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжено, востаннє Законом України № 3564-IX від 06.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, достовірно знаючи про відсутність господарів, впевнившись що їх ніхто не бачить, проникли на територію домогосподарства АДРЕСА_2 перелізши через паркан. Далі, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом віджиму, за допомогою викрутки відчинили металопластикове вікно будинку, через яке проникли у приміщення. Перебуваючи в приміщенні спальної кімнати будинку ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у шкатулці на комоді виявили годинник із золота, каблучку із білого золота із дорогоцінним каменем, золоту каблучку із каменем темно-коричневого кольору, трикутної форми, облицьований каменями із назвою фіонит, каблучку із білого та червоного золота, із плетінням у виді косички, каблучку із золота, із облицюванням у виді емблеми «Інь-Янь», сережки, продовгуватої форми, у виді ціпка, із білого та червоного золота, кольє із білого та червоного золота із вставками круглої форми, загальною вагою 69,86 г, вартістю відповідно до розпорядження Національного банку України Про закупівельні ціни на дорогоцінні метали на 30 травня 2024 року, становить 3016 грн. 15 коп. з розрахунку за 1 г золота, загальною вартістю 210708 грн. 24 коп., що належить ОСОБА_9 , які викрали. Після цього, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 втекли з місця вчинення злочину на автомобілі марки «Audi» моделі «A4» номерний знак НОМЕР_1 залишивши територію Вінницької області та були затримані на території Черкаської області. Своїми діями ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заподіяли потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 210708 грн. 24 коп. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, в період дії воєнного стану.
31.05.2024 за вищевказаним фактом ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину доводиться зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: повідомленням зі служби «102» та заявою потерпілої ОСОБА_9 про крадіжку з її будинку золотих прикрас; протоколом огляду місця події - житлового будинку ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом обшуку від 30.05.2024; речовими доказами у справі; протоколом затримання ОСОБА_5 від 31.05.2024 в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. На даний час існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкція інкримінованої йому статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування. Крім того ОСОБА_5 разом з іншими підозрюваними, після вчинення кримінального правопорушення, намагались зникнути на автомобілі з місця події, втікали від працівників поліції, які на автодорозі в м. Умань Черкаської області намагались їх зупинити, а після допущення зіткнення з вантажним автомобілем ОСОБА_5 та інші співучасники вчиненого злочину втекли. Зазначені обставини вказують про можливість ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
В обґрунтування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в тому числі можливих фактів вчинення крадіжок чужого майна на території України. Зокрема, в ході проведення обшуку автомобіля, в якому пересувався підозрюваний ОСОБА_5 разом з іншими підозрюваними, виявлено сховані у салоні автомобіля речі із жовтого металу, власники яких не встановлені. В автомобілі знаходились ще кілька автомобільних номерних знаків інших регіонів України, а також предмети - рукавички, ліхтарики та інструменти, які можуть використовуватись для проникнення в приміщення шляхом пошкодження замків. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження фактів вчинення зазначеною особою крадіжок на території України. Враховуючи вищевикладене, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінальних правопорушень.
Також, ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів або відмови від дачі показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний знає місце проживання потерпілої та може дізнатись де проживають свідки, крім того він знайомий з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні. Також, враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, використовуючи легковий автомобіль для переміщення з території іншої області, тому перебуваючи на волі він може вживати усіх заходів з метою встановлення осіб потерпілої, свідків, може здійснювати вплив з метою зміни їхніх показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім цього, на даному етапі судовий розгляд не розпочатий, свідки не допитані судом, тому вважає, що більш м'який запобіжний захід сприятиме впливу на свідків підозрюваним ОСОБА_5 .
Також, слідчий вказує, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема крадіжки чужого майна, так як він на протязі тривалого часу спілкується з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні з метою вчинення крадіжок. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_5 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв'язків не має.
При визначенні розміру застави слідчий просить звернути увагу на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, має задовільний стан здоров'я, тому вважаю, що для забезпечення виконання підозрюваним передбачених законом обов'язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні максимальний розмір застави у виді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатнім для підозрюваного.
Також зазначає, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому доводи та просить клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 зазначила, що клопотання слідчого підтримує в повному обсязі, оскільки воно є обгрунтованим чітко, навні ризики є обгрунтованими та вважає, що єдиним мождивим запобіжним заходом, який може бути застосовпний до ОСОБА_5 є тримання під вартою на строк 60 днів. Підозра ОСОБА_5 є обгрунтованою, оскільки досудове розслідування триває лише третій день і відповідно докази ще будуть зібрані. ОСОБА_5 вже переховувався від органів досудового розслідування. Клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання та зазначив, що клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України та не грунтується на ст. 177 КПК України. Тримання під вартою є вийнятковим запобіжним заходом, проте ні слідчим, ні прокурорм не обгрунтовано необхідність застосування саме такого запобіжного заходу. Щодо підозри, то немає жодного вагомого доказу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , а перебування підозрюваного поряд з місцем вчинення злочину не є кримінальнокараним. Міцність соціальних зв'язків ОСОБА_5 не досліджувалася. В той же час підозрюваний має місце проживання, батьків, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана, оскільки викрадені речі вилучені і будуть повернуті потерпілій. Також зазначає, що немає спростування прокурора, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним ризикам та не наведено підстав для обрання максимального розміру застави. Тому вважає, що клопотання не може бути задоволено.
Підозрюваний ОСОБА_5 повністю погодився з позицією свого захисника, також зазначив, що він не знав, що скоюється злочин та не причетний до нього. Щодо місця проживання пояснив, що в Черкасах на АДРЕСА_1 він орендував квартиру подобово та проживав там два тижні, а перед цим проживав також в м. Черкаси за іншою адресою, а до цього в м. Одеса. Зареєстроване місце проживання в нього в АДРЕСА_3 - це гуртожиток від університету, там він орендує кімнату. До м. Черкас переїхав з метою працювати в ОСОБА_12 на підставі усної домовленості, бо в нього немає постійного місця праці, має тимчасові підробітки. Його батьки проживають в АДРЕСА_4 , а це 14 км до лінії фронту.
Заслухавши слідчого, прокурора на підтримку поданого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, які заперечують проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020120000119 30.05.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.05.2024, 31 травня 2024 року о 08.30 год. в м. Черкаси було затримано ОСОБА_5 на підставі того, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потеріплий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/ свідчать, зокрема: повідомлення зі служби «102» та заява потерпілої ОСОБА_9 про крадіжку з її будинку золотих прикрас; протокол огляду місця події - житлового будинку ОСОБА_9 ; протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол обшуку від 30.05.2024; речові докази у справі; протокол затримання ОСОБА_5 від 31.05.2024 в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, «термін обґрунтована підозра» на стадії досудового розслідування означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 28.10.1994 «Мюррей проти Сполученого Королівства» і інші), а питання доведеності вини є завданням вже судового провадження.
Таким чином, на даній стадії слідчий та прокурор навели переконливі факти того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному конкретному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи; характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти Украхни» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Іспанії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід вважати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185КК України, яке відноситься відповідно до ст. 12 КК України до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а отже може переховуватись від органів досудового розгслідування та суду; не має постійного місця проживання (як зазнавив підозрюваний в судовому засідання проживав то в м. Одеса, то в м. Черкасах), зареєстрований в АДРЕСА_3 (як зазначив підозрюваний - це гуртожиток від навчального закладу, в якому він орендує житло), не одружений, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. ОСОБА_5 разом з іншими підозрюваними, після вчинення кримінального правопорушення, намагались зникнути на автомобілі з місця події, втікали від працівників поліції, та був затриманим у м. Черкаси; з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінальних правопорушень; спілкується з іншими підозрюваними у кримінальному правопорушенні - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а відтак є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; крівм того, ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів або відмови від дачі показів; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч.2 ст.183 КПК України.
Слідчим та прокурором доведено, що інші, більш м'які запобіжні заходи з врахуванням наведених в клопотанні обставин є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.
Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч.3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_5 та вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини, тому вважаю доцільним визначити ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960,00 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, оскільки саме в такому розмірі застава достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, виходячи з усіх обставин справи.
Враховуючи обставини вчинення злочину, наведені у клопотанні та вказані вище, а саме те, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, вік підозрюваного, відсутність в останнього сталих міцних соціальних зв'язків, наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, вважаю за необхідне обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Строк тримання під вартою слід рахувати з моменту затримання, тобто з 31 травня 2024 року.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити з наведених стороною аргументів, оскільки прокурором доведено наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Щодо доводів захиника про те, що ризики є необгунтованими доказами, слідчий суддя звертає увагу на те, що ризики- це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав. Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.
Враховуючи наведене клопотання слідчого слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 29 липня 2024 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , а саме з 08 год. 30 хв. 31 травня 2024 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 70 (сімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211960,00 грн. (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 коп.), після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілими, свідками у справі;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 29 липня 2024 року.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Виконання ухвали покласти на уповноважену особу Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та скерувати начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено о 12.45 год. 03 червня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1