6 жовтня 2010 року справа № 2-а-6806/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення суми заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 2208, 53 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за січень, лютий та квітень місяці 2010 року у відповідача виникла заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області зі сплати фінансових санкцій на загальну суму 448, 54 грн. та пені на загальну суму 1759, 99 грн., що підтверджується рішеннями позивача від 22.01.2010 № 27, від 17.02.2010 № 60 та від 20.04.2010 № 125 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, штраф та пеня до Пенсійного фонду України у розмірі 2208, 53 грн. у строки, встановлені приписами статті 106 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Позивач у судове засідання 06.10.2010 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся.
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач двічі був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже, є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058- IV.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
На підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України № 1058- IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) відповідачем страхових внесків, у тому числі, донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 448, 54 грн. та нарахована пеня у розмірі 1759, 99 грн., згідно з рішеннями позивача від 22.01.2010 № 27, від 17.02.2010 № 60 та від 20.04.2010 № 125 (надалі - рішення). Загальна сума заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені становить 2208, 53 грн.
Зазначені рішення отримані відповідачем відповідно 23.01.2010, 20.02.2010 та 22.04.2010, про що свідчать підписи його уповноваженої особи на копіях повідомлень про вручення поштового відправлення № 515212, № 531110 та № 547742.
У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV направлено вимогу про сплату фінансових санкцій та пені від 03.06.2010 № Ф 230 у розмірі 2208, 53 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 05.06.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії поштового повідомлення про вручення № 555990.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (стаття 106 Закону України №1058- IV).
Станом на день розгляду спору доказів щодо сплати у самостійному порядку зазначеної у вимозі суми заборгованості, узгодження вимоги або оскарження її чи вище зазначених рішень в судовому порядку, суду не надано.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача зі сплати фінансових санкцій та пені на день розгляду спору складає 2208, 53 грн. (448, 54 грн. + 1759, 99 грн.)
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати у самостійному порядку суми недоїмки по фінансових санкцій та пені на загальну суму 2208, 53 грн.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з вимогами про сплату недоїмки, передбачено абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058- IV.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 53 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Н. Д. Панченко
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови Ї 06 жовтня 2010 року