Ухвала від 30.05.2024 по справі 710/1229/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/487/24 Справа № 710/1229/22 Категорія: ч. 3 ст. 307 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 10 травня 2024 року

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 липня 2024 року.

При прийнятті такого рішення, суд врахував ступень тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 , які відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Окрім того, суд зазначив про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. На існування наведених ризиків вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Також суд вказав про існування обставин, які унеможливлюють розпочати судовий розгляд, оскільки не всі свідки допитані.

В апеляційній скарзі захисниця ставить питання про скасування вищевказаної ухвали суду та обрання відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час: з 21.00 год. до 07.00 год., за місцем проживання його родини, за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що ОСОБА_8 вже близько двох років перебуває під вартою. Вважає ризики вказані прокурором недоведеними. Заразом прокурор не довів жодних обґрунтованих підстав, за яких не можливо застосувати до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів. Посилається на вимоги ст. 177 КПК України щодо оцінки підстав суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Також просить звернути увагу на те, що обвинувачений має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. На його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей та хвору дружину, яка є інсулінозалежною та потребує лікування та госпіталізації. Перебування обвинуваченого під вартою, поставило його сім'ю у скрутне становище, оскільки він є єдиним годувальником у родині. Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаюється у скоєному та визнає свою вину повністю.

Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційних скарг, був заслуханий прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Дані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при прийняті рішення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли та не зменшились.

Колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду.

Отже більш м'який запобіжний захід, а ні ж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

З огляду на ці обставини суд першої інстанції привів належні доводи щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Всупереч доводам апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. За таких обставин не вбачається підстав для скасування чи зміни ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 407, 409, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 10 травня 2024 року- без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_3