30 травня 2024 року
Справа № 711/5250/23
Провадження № 22-ц/821/710/24
Категорія: 306010000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Мунтян К. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, у складі судді Позарецької С. М., повний текст рішення складений 21 лютого 2024 року,
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.02.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, відмовлено.
13.09.2023 відповідачем ОСОБА_2 через представника - адвоката Яцюка М. В. направлено до суду поштовим відправленням (трекінг Укрпошта 180140261 9615) заяву про судові витрати відповідача, в якій зазначено, що остання бажає скористатися своїм правом на отримання правової допомоги адвоката; повідомлено попередній розрахунок судових витрат, які складаються із оплати правової допомоги в сумі гонорару 10000 грн, пов'язаних із підготовкою процесуальних документів адвокатом та участю адвоката в судових засіданнях; долучено (в копіях): свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК №000814 від 02.10.2017 відносно адвоката Яцюка М. В., ордер серія СА №1064172, який виданий 13.09.2023 на підставі договору про надання правової допомоги №01/13-09-23 від 13.09.2023, договір про надання правової допомоги №01/13-09-23 від 13.08.2023, який укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Яцюком М. В.; додаток №1 до цього договору від 13.09.2023, в якому визначено, що гонорар адвоката складається із оплати клієнтом отриманої правової допомоги, встановлено погодинну оплату із розрахунку 2000 грн за одну годину допомоги адвоката. Також зазначено, що сторони погодили, що погодинний розрахунок допомоги адвоката складається: участь в судовому засіданні, участь в судовій експертизі, участь в досудовому врегулюванні спору, участь в окремій процесуальній дії, написання та подання у цивільному провадженні процесуальних заяв, написання та подання клопотання тощо.
Крім того, до заяви долучено квитанцію №01/13-09-23 від 13.09.2023 про сплату ОСОБА_2 на підставі вище вказаного договору від 13.09.2023 авансу за гонораром адвокату 6000 грн.
Відповідна заява з додатками 13.09.2023 направлена рекомендованим відправленням позивачу, про що свідчить опис вкладень та накладна Укрпошти 1801402619569.
Під час підготовчого засідання 10.10.2023, судом задоволено заяву представника відповідача: прийнято та приєднано до справи заяву про судові витрати відповідача із додатками, про що свідчить протокол засідання від 10.10.2023.
В подальшому, в судовому засіданні 09.11.2023 представником відповідача адвокатом Яцюком В. М. було зазначено про те, що ним подане клопотання про судові витрати і докази, але розгляд справи ще не закінчений, а тому повідомив, що докази будуть надані, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Крім того, в судовому засіданні 02.02.2024 під час судових дебатів представник відповідача адвокат Яцюк М. В. вказав, що як і раніше у клопотанні, і усно він заявив про застосування положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України відносно судових витрат відповідача.
07.02.2024 представником відповідача адвокатом Яцюком М. В. подане до суду клопотання про надання доказів судових витрат, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Зокрема, зазначено, що підписуючи договір №01/13-09-23, запланував 3 години для надання правової допомоги відповідачу, але термін надання правової допомоги значно збільшився від запланованого і зазначеного, як попередній розрахунок судових витрат. Таким чином, збільшення часу правової допомоги пов'язане із діями позивача, а не бажанням адвоката отримати від клієнта збільшений розмір гонорару. Станом на момент винесення рішення адвокат Яцюк М. В. надав правову допомогу на суму 13000 грн, з яких 3000 грн сплачено відповідачем за наслідками складання акту наданої правової допомоги, а тому відповідач просить стягнути всю суму судових витрат з позивача. Також долучені (в копіях): квитанція від 05.12.2023 про оплату ОСОБА_2 адвокату як гонорар 4000 грн за договором та додатком №1 до договору від 13.09.2023, акт від 05.02.2024 наданої правової допомоги до договору від 13.09.2023 із розрахунку 2000 грн за годину допомоги: ознайомлення із текстом позову та додатками, проведено первісну правову консультацію, обрано правову позицію та погоджено дії адвоката, підготовлені клопотання, участь адвоката в судових засіданнях, загальна вартість яких становить 13000 грн; станом на 05.02.2024 клієнтом сплачено адвокату 10000 грн; квитанцію від 06.02.2024 про оплату ОСОБА_2 адвокату Яцюку М. В. гонорару у розмірі 3000 грн за договором, додатком №1 та актом.
Встановлено, що це клопотання з додатками направлено поштовим відправленням позивачу 06.02.2024, про що свідчить опис вкладень та накладна Укрпошти 1801402675701.
Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.02.2024 заяву ОСОБА_2 , яка подана її представником адвокатом Яцюком М. В. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. В іншій частині відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн, які є доведеними належними та допустимим доказами, а також враховуючи складність справи, суб'єктний склад учасників справи (сторони у справі фізичні особи), види і обсяг виконаних робіт та наданих послуг, які визначені у договорі від 13.09.2023, додатку №1 до цього договору та акті від 05.02.2024, час, витрачений адвокатом на виконання робіт (наданих послуг), значення справи для відповідача. Відповідачем доведено реальність надання їй правничої допомоги у цій справі. Крім того, суд врахував той факт, що розмір таких витрат є справедливим, не завищеним і співмірним з обсягом наданих послуг (виконаних робіт). Також, цей розмір документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено, так, як на думку суду, безпідставними є доводи представника відповідача, які викладені у клопотанні від 06.02.2024 про те, що саме поведінка сторони позивача призвела до збільшення часу правової допомоги, наданої представником відповідачу та, відповідно - до збільшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки фактів неправомірної поведінки позивача та його представника, а також зловживання ними процесуальними правами, судом встановлено не було.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку та просив суд скасувати додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення яким повністю відмовити в задоволені заявлених вимог.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Яцюка М. В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 Та його представника - адвоката Лежух Т. І., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції відповідає.
Частиною 1 ст. 134 ЦПК України, яка регламентує попереднє визначення суми судових витрат, визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно зі ст. 1 вищевказаного Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 6 ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону, видами адвокатської діяльності є, в тому числі, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Частиною 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено що, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 27 вищевказаного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону).
Статтею 30 вищевказаного Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 вказано, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що 13.09.2023 представником ОСОБА_2 - адвокатом Яцюком М. В. направлено до суду поштовим відправленням заяву про судові витрати відповідача, в якій зазначено, що відповідач бажає скористатися своїм правом на отримання правової допомоги адвоката; повідомлено попередній розрахунок судових витрат, які складаються із оплати правової допомоги в сумі гонорару 10000 грн, пов'язаних із підготовкою процесуальних документів адвокатом та участю адвоката в судових засіданнях.
До поданої заяви було додано (в копіях): свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК №000814 від 02.10.2017 відносно адвоката Яцюка М. В., ордер серія СА №1064172, який виданий 13.09.2023 на підставі договору про надання правової допомоги №01/13-09-23 від 13.09.2023, договір про надання правової допомоги №01/13-09-23 від 13.08.2023, який укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Яцюком М. В.; додаток №1 до цього договору від 13.09.2023, в якому визначено, що гонорар адвоката та обсяг його робіт, квитанцію №01/13-09-23 від 13.09.2023 про сплату ОСОБА_2 на підставі вище вказаного договору від 13.09.2023 аванс за гонораром адвокату 6000 грн, та докази направлення вказаної заяви позивачу а. с. 58 - 68.
Водночас 13.09.2023 представником ОСОБА_2 - адвокатом Яцюком М. В. направлено до суду поштовим відправленням клопотання про виклик свідків з долученням доказів направлення вказаного клопотання позивачу у справі а. с. 55 - 67.
Наведене засвідчує, що саме першою заявою представника ОСОБА_2 - адвокатом Яцюком М. В. було подано до суду попередній розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач в зв'язку з розглядом справи.
Крім того, 07.02.2024 представником відповідача адвокатом Яцюком М. В. подане до суду клопотання про надання доказів судових витрат, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. До даного клопотання було долучено (в копіях): квитанція від 05.12.2023 про оплату ОСОБА_2 адвокату як гонорар 4000 грн за договором та додатком №1 до договору від 13.09.2023, акт від 05.02.2024 наданої правової допомоги до договору від 13.09.2023; квитанцію від 06.02.2024 про оплату ОСОБА_2 адвокату Яцюку М. В. гонорару у розмірі 3000 грн за договором, додатком №1 та актом; докази направлення вказаного клопотання з додатками для позивача а. с. 152 - 154.
Надані представником ОСОБА_2 - адвокатом Яцюком М. В. документи відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
15.02.2024 в судовому засіданні представник позивача заперечувала проти постановлення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу, надавши письмові заперечення, в яких просила залишити без розгляду заяву про постановлення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу.
Отже, позивач в особі свого представника скористався своїм процесуальним правом на звернення до суду із запереченням щодо прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на оплату правничої допомоги.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, який враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, кількість судових засідань, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з позивача витрат на оплату правничої допомоги адвоката саме в розмірі 4000 грн.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 червня 2023 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков