Справа № 536/1966/23 Номер провадження 22-ц/814/1674/24Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
21 травня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року, увалене суддею Клименко С.М.,
по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів
встановила:
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позов, посилається на те, що 14.08.2019 року між АТ «Альфа Банк», яке, згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів №2/2022 від 12.08.2022 змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк», та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 500820323. Відповідно до умов договору банк зобов'язувався надати споживачу кредит, а позичальник зобов'язувався в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.
Банк свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачці ОСОБА_2 кредитні кошти, однак остання належним чином не виконала покладені на неї зобов'язання, порушила умови договору, в результаті чого станом на 22.01.2023 року має заборгованість у розмірі 78 730 грн 86 коп. Позивач просить стягнути вказану суму та судові витрати.
Заочним рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 500820323 від 14.08.2019 року в сумі 78730 (сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять) грн 86 коп та судовий збір в розмірі 2684 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2023 року залишено без задоволення заяву представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
З вказаним заочним рішенням не погодилась представник відповідачки ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що позивач не надав публічної пропозиції на укладення договору про банківське обслуговування підписаної відповідачкою, що свідчить про не ознайомлення з нею.
Крім того позивач передчасно звернувся до суду з позовною заявою, оскільки згідно з поданими документами досудова вимога про погашення заборгованості була направлена ОСОБА_2 03.08.2023 року, а отримана нею 11.08.2023 року і протягом 30 календарних днів вона повинна була сплатити заборгованість. Разом з тим з позовом до суду банк звернувся 04.09.2023 року, тобто до спливу вказаного строку.
Відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України розгляд справи проводиться апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, що 14.08.2019 року між АТ «Альфа Банк», яке згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів №2/2022 від 12.08.2022 змінило найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк» та ОСОБА_2 підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 500820323, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту та графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір.
Згідно з паспортом споживчого кредиту, сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 75 444 грн 53 коп, строк кредитування 84 місяці, процентну ставку 23,00 % річних, а також неустойку (штраф) в розмірі 200,00 грн. за кожне прострочення платежу від 1 до 4 днів та 400,00 грн. за кожне прострочення платежу, яке триває 5 і більше днів.
Таким чином відповідачка погодилася з усіма істотними умовами кредитного договору, їй була надана банком вся необхідна інформація в письмовому вигляді, про що вона зазначила в договорі шляхом його підписання, сукупна вартість кредиту та умови його погашення їй також були зрозумілі.
На виконання умов договору, позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 75 444 грн 53 коп, виконавши таким чином свої зобов'язання в повному обсязі і вказані обставини підтверджуються випискою по особовим рахункам з 14.08.2019 по 28.02.2023, яка є первинним бухгалтерським документом та підтверджує розмір наданого кредиту.
В зв'язку з невиконанням належним чином відповідачкою ОСОБА_2 умов договору станом на 28.02.2023 року утворилась заборгованість в розмірі 78 730 грн 86 коп, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 61 903 грн 30 коп та заборгованості по відсотках в розмірі 16 827 грн 56 коп, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, відповідачем жодних доказів на спростування розміру кредитної заборгованості та її складових, власного розрахунку боргу, не надано, фактичне користування перерахованими АТ «Сенс-Банк» на його особистий рахунок кредитними коштами не спростовано.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Вищенаведеними доказами, яким суд надав належну оцінку, доведено факт отримання відповідачкою кредиту та наявності у неї заборгованості. Тому судова колегія не приймає доводи апелянта з приводу недоведення факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів.
Згідно даних розрахунку заборгованості за період з 14.08.2019 по 15.02.2023 року ОСОБА_2 періодично здійснювала погашення кредиту, проте з січня 2022 року припинила погашення заборгованості (а.с. 10).
Даних на спростування вказаного розрахунку відповідачем суду не надано.
Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду Банку не повернуті, колегія суддів вважає, що суд дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Підстав для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні позову колегія суддів не вбачає.
Посилання представника відповідачки на те, що банк не дотримався строку виконання пред'явленої досудової вимоги, на увагу колегії суддів не заслуговує, оскільки позовна заява надійшла до суду 20.09.2023 року. Доказів на підтвердження того, що відповідачка сплатила або мала намір сплатити заборгованість у досудовому порядку, суду не надано. Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів, а невиконання кредитором обов'язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, кредитор може вимагати у суді захисту цих прав, а саме вимагати виконання боржником обов'язку з дострокового повернення кредиту.
Також не може бути прийняте до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано публічної пропозиції, підписаної відповідачкою, оскільки факт укладення договору підтверджується підписаною офертою на укладення угоди про надання кредиту № 500820323, анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» та паспортом споживчого кредиту. Вказані документи підписані відповідачкою, що не заперечується нею. При цьому колегія суддів звертає увагу, що протягом значного періоду часу відповідачка виконувала умови договору, та сплачувала заборгованість, не оспорюючи її складових та розміру.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,369,376,381,382,383,384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді: Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук