Справа № 126/278/24
Провадження № 2/126/392/2024
"30" травня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
за участі позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,
У провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває вище вказана цивільна справа.
16.04.2024, через канцелярію суду, представник відповідача, адвокат Пригуза С.М., подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: характеристики на ОСОБА_3 , копію посвідчення волонтера № НОМЕР_1 від 17.01.2024 та інформацію про звернення ОСОБА_3 до ВП №1 від 12.05.2023 на дії ОСОБА_1 .
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник, вказане клопотання підтримали та просили задовольнити, оскільки вказані докази мають суттєве значення для об'єктивного розгляду справи.
Представник відповідачки, адвокат Гавриш Л.І., заперечував щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки вона подане з порушенням строку визначеного для подання доказів.
Позивачка ОСОБА_1 підтримала думку свого представника.
Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників провадження суд дійшов наступного.
Згідно статті 120 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно частини 3 статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 ЦПК України).
У частині восьмій статті 83 ЦПК України закріплено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що 02.02.2024 ухвалою про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, відповідачу було надано строк для подачі відзиву та доказів, що становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали.
Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 09.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
26.02.2024 відповідачем було подано відзив на позовну заяву. Однак відповідачем, в порушення ч.4 ст. 83 ЦПК України, не було повідомлено про неможливість подання певних доказів та не заявлено клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів.
Зважаючи, що сторона відповідача разом з відзивом не подала до суду всі наявні в них докази, не повідомила суд про неможливість подачі відповідних доказів та не заявляла клопотання про поновлення строку для подачі доказів, суд не приймає до розгляду подані докази та повертає представнику відповідача.
Керуючись статтями 83,260 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів від 16.04.2024 вх. № 465/16.04.2024- відмовити.
Повернути представнику відповідача докази подані з клопотанням від 16.05.2024 вх. № 465/16.04.2024.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Суддя В. І. Губко