Справа № 641/3644/23 Головуючий суддя І інстанції Музиченко В. О.
Провадження № 22-ц/818/1705/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: за законом.
29 травня 2024 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трухановича Ярослава Олександровича на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05 лютого 2024 року, по цивільній справі № 641/3644/23, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту,
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом в якому просила: визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили; встановити факт, що ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Золотоноша, Черкаської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові є батьком ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 . На день смерті батько бува зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . (на даний час назву вулиці змінено на Олега Громадського). На день смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з частки квартири, яка розташована за вищевказаною адресою. При житті вони з батьком були близькими людьми та після його смерті він разом з відповідачами поховали батька. Він з 2011 року є інвалідом І групи довічно та потребує постійної сторонньої допомоги, придатний до керування кріслом-візком з електроприводом. Після смерті батька він звернувся до нотаріальних органів і отримав консультацію, що має подати заяву про прийняття спадщини до 25.04.2022 року. У грудні 2021 року йому стало відомо, що 02.12.2021 року спадкова справа після смерті батька була відкрита у приватного нотаріуса. Скориставшись порадою нотаріуса він вирішив подати заяву про прийняття спадщини, та вважав, що оформленням усіх документів буде займатися ОСОБА_3 , але став себе погано почувати та переніс ковід. Оскільки восени та взимку 2021-2022 року була складна ситуація із коронавірусом та був запроваджений карантин, він вирішив з урахування інвалідності та поганого стану здоров'я звернутись до нотаріуса на початку весни 2022 року. Однак почалась війна та він як і більшість громадян України намагався виживати. На початку війни він знаходився у Миколаєві, якій піддавався частим бомбардуванням та обстрілам, через інвалідність він міг не добігти до бомбосховища та було прийнято рішення про виїзд. В кінці березня 2022 року він покинув Україну із 21.04.2022 року офіційно був зареєстрований як біженець в місті Відень (Австрія). Відповідач ОСОБА_3 від імені їх обох звернувся до приватного нотаріуса Літвінової Я.М. із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус порадила звернутись до відповідача ОСОБА_1 , щоб вона дозволила долучити їх до кола спадкоємців, однак остання відмовилась це робити. ОСОБА_3 27.09.2022 року була отримана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Після отримання відмови нотаріуса ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Оскільки він знаходився за кордоном, не мав можливості пересуватись, його коляска зламалась та потрібен був час та гроші, щоб знайти нову коляску, потім він довгий час чекав черги у консульстві, де тільки 10.05.2023 року зміг скласти заяву про прийняття спадщини та направити її та довіреність на ім'я ОСОБА_3 до м. Харкова. 14.06.2022 року ОСОБА_3 отримав постанову приватного нотаріуса Літвінової Я.Н. про відмову в оформленні спадкових прав. Вважає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. Крім того, у свідоцтві про смерть прізвище його батька зазначено « ОСОБА_6 », а його прізвище згідно паспорта громадянина України записано « ОСОБА_7 ». Таким чином в зв'язку з перекладом з російської мови на українську виникла помилка. Вказана обставина також є перешкодою у оформленні спадкових справ, тому необхідно встановити факт, що він є сином померлого ОСОБА_5 .
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 терміном три місяці з дати набранням рішення законної сили.
Встановлено факт, що ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Золотоноша, Черкаської області, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Харкові є батьком ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Мінськ.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Труханович Я.О. просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Позивач в своєму позові зазначає, що через повномасштабне вторгнення агресора, він був вимушений виїхати за межі України до Австрії в місто Відень, де був зареєстрований 21.04.2022 року. Суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що згідно посвідки на проживання, яку Позивач додає до позову, він був зареєстрований не 21.04.2022 року, а 28.03.2022 року, саме в цей день ОСОБА_2 була видана посвідка на проживання № НОМЕР_1 . Тобто у Позивача був майже місяць для того, щоб звернутися до Консульської установи України в Австрії. В даній країні не введено військове положення та нічого не загрожувало життю Позивача для вчасного оформлення його спадкових прав. Також Позивачем була додана довідка з Віденської спілки закладів охорони здоров'я лікувально-реабілітаційний центр з медико-соціальним забезпеченням району Лізінг, Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2024 в якій зазначено, що ОСОБА_2 з 02.04.2022 року та по сьогоднішній день (довідка складена 11.06.2023 року) проходить лікування в даному закладі. З вищезазначеного вбачається, що Позивач прибув до Відня в березні 2022 року, та не звернувся до Консульської установи України з заявою про прийняття спадщини до спливу шестимісячного терміну, який закінчувався 25 квітня 2022 року.
Суд зазначає, що змінювалось законодавство про порядок обчислення строку на прийняття спадщини відповідно до постанови КМУ, а потім самі ж зазначають, що згідно постанові Верховного Суду від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21, де Верховний Суд, надавши оцінку п.3 Постанови КМУ №164, вважав її такою, що суперечить ст. ст. 1270, 1272 ЦК України.
Вказав, що воєнний стан є дійсно поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, але суд повинен був взяти до уваги той факт, що Позивач виїхав до Австрії, ще в березні 2022 року, де його здоров'ю нічого не загрожувало і він мав можливість у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернутися до Посольства України в республіці Австрія, що він і зробив, однак майже через рік, а саме 10.05.2023 року, а тому вважаю, що пропустив строк без поважних причин. Інвалідність особи не є поважною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини. Законодавством України не передбачені для інвалідів інші строки для прийняття спадщини. Щодо стану здоров'я Позивача в період з 25.10.2021 року та по 25.04.2022 року, хочу Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.03.2024 4 зазначити, що суд взяв до уваги посилання ОСОБА_2 на те, що він взимку 2021 року захворів на ковід, однак Позивач жодним доказом не підтвердив той факт, а отже дане твердження не може братися судом до уваги.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Трухановича Ярослава Олександровича, представниці позивача - адвоката Балабаш О.І., за відсутності інших учасників справи, які належним чином повідомлялись про її розгляд, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржене рішення вказаним вимогам у повній мірі відповідає.
Задовольняючи позов суд зазначив, що позивач небезпідставно помилився стосовно кінцевої дати на прийняття спадщини, не звернув уваги, що така помилка є об'єктивною та істотною перешкодою для прийняття позивачем рішення про прийняття ним рішення про прийняття спадщини у визначений законом 6-ти місячний строк, а тому з урахуванням інших наведених позивачем у своєму позові негативних чинників для прийняття спадщини, пов'язаних з воєнним станом, які змістили пріоритети для кожного, хто перебуває у зоні воєнних дій у бік першочергових гарантій безпеки для життя та здоров'я, інвалідністю першої групи, станом його здоров'я, то всі вони у своїй сукупності є поважними причинами, які перешкодили позивачу вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому відповідно до ст. 1272 ЦК України суд має надати йому додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, який відповідно до загального принципу цивільного законодавства, розумності, добросовісності та справедливості суд визначає терміном у три місяці.
Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема копією свідоцтва про народження. Крім того, вказаний факт визнаний відповідачами у справі. З огляду на вказане, суд вважає вимоги про встановлення факту родинних відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
3а змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця яке залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
При розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судом досліджуються такі обставини: чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі (див. правові висновки, які були висловлені у постановах ВСУ від 23.08.2017 у справі № 1320цс17; постанові ВС від 10.01.2019 у справі № 263/1221/17; у постанові ВС від 04.12.2019 у справі № 205/3855/17).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Мінськ, його батьками зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 613098, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 є інвалідом першої групи з 22.01.2011 року безстроково. Потребує постійного стороннього догляду. Згідно посвідки на проживання А42539920, ОСОБА_2 зареєстрований у Республіці Австрія як переміщена особа. Дата видачі 28.03.2022 року.
Згідно довідки про зареєстроване місце проживання з Центрального реєстру зареєстрованих осіб, виданого Муніципальною радою Відня - Муніципального управління району № 23, вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає за адресою АДРЕСА_2 (будинок престарілих) з 27.07.2022 року.
14.06.2023 року постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Літвінової Я.М., ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки останнім пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для його поновлення. Крім того, нотаріус зазначила про існування розбіжностей в прізвищах спадкодавця та спадкоємця, та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом йому слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме: подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин лише суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому правові висновки касаційного суду не мають юридичного значення для інших суб'єктів правозастосування. Тому правовий режим врегулювання перебігу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини у даному випадку не відповідає критерію правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України дослідивши докази у їх сукупності правильно вважав, що з урахуванням негативного впливу воєнного стану в Україні у його сукупності з правовою невизначеністю, пов'язаною зі зміною законодавства, яким були врегульовано зупинення строку на прийняття спадщини, незадовільного стану здоров'я позивача, перебування його в евакуації закордоном, що вимагало від нього прикладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності у незнайомому місці, дійсно істотно зашкодили позивачу вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Наведені з цього приводу у доводах скарги заперечення є безпідставними та необґрунтованими, висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів їх відхиляє.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трухановича Ярослава Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 03 червня 2024 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В.Бурлака.
Ю.М.Мальований.