Справа № 635/2321/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-сс/818/573/24 Доповідач: ОСОБА_2
27 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 20 лютого 2024, -
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Харківській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення - відмовлено. ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою зобов'язати уповноважену особу ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області невідкладно внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України на підставі заяви від 20.02.2024 та розпочати досудове розслідування. В апеляційній скарзі зазначає, що про ухвалу слідчого судді від 08.04.2024 дізнався 23.04.2024, ухвалу не отримував, в судове засідання не викликався, не був присутній. У зв'язку із наведеним вважає, що строк звернення із апеляційною скаргою не пропущений, однак, просить його поновити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що його батько склав заповіт на онука ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_8 звернувся до нотаріальної контори, де повідомили, що батько перед смертю 03.12.2012 залишив заповіт на ім'я ОСОБА_9 . ОСОБА_6 вважає, що його брат разом із приватним нотаріусом ОСОБА_10 , ввівши в оману батька, змусили його скласти заповіт на ОСОБА_9 . Таким чином було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене статтею 190 КК України. Однак, відділ поліції, до якого він звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, допустив бездіяльність, не вніс відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Апелянт зазначає, що з'ясувати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення можливо лише за умови проведення перевірки в рамках досудового розслідування. Скарга надійшла до слідчого судді 29.02.2024 та розглянута з порушенням строку. Звертає увагу, що слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, оскільки проаналізував рішення судів по цивільній справі та надав їм оцінку. Від прокурора та апелянта ОСОБА_6 надійшли заяви про проведення апеляційного розгляду, призначеного на 27.05.2024, без їх участі.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на звернення із апеляційною скаргою та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила підстави для задоволення поданого клопотання та поновлення процесуального строку, однак підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. З матеріалів судового провадження встановлено, що від ОСОБА_6 слідчому судді надійшла заява, в якій він просив проводити розгляд скарги на бездіяльність ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, призначений на 08.04.2024, без його участі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Частина третя вказаної статті передбачає, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ОСОБА_6 було відомо про час та дату розгляду його скаргу слідчим суддею, однак заявник просив проводити судовий розгляд без його участі. Однак, враховуючи, що ОСОБА_6 дізнався про наявність ухвали слідчого судді - 23.04.2024, що не спростовано, та вже 24.04.2024 направив апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_6 про поновлення процесуального строку. Щодо суті вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Пунктом 4 частини 5 статті 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. На підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Зміст частини 1 статті 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України. Згідно частини 1 статті 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що заява про злочин не перебуває в проваджені відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Харківській області, бездіяльність якого оскаржує ОСОБА_6 , оскільки заява була скерована до відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, сама заява ОСОБА_6 стосується цивільно-правових відносин, учасником яких є заявник, а спір стосовно подій, на які посилається заявник, остаточно вирішений. У зв'язку із наведеним, слідчий суддя не встановив підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 . Перевіряючи обгрунтованість ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками, які викладені в цій ухвалі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 КК України, зазначивши в своїй заяві про те, що його батькові ОСОБА_8 належала на підставі свідоцтва по праву власності будинок АДРЕСА_1 . 16 лютого 2013 роки батько помер. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1 . Влітку 2011 року його батько склав на ім'я сина заявника ОСОБА_7 заповіт. Заявник в 6-ти місячний термін звернувся до нотаріальної контори Харківського району, для прийняття спадщини після смерті батька, але йому повідомили, що батько перед смертю 03 грудня 2012 року залишив заповіт на ім'я ОСОБА_9 , який є братом заявника. У зв'язку із незадовільним станом здоров'я ОСОБА_8 , брат заявника сумісно з приватним нотаріусом ОСОБА_10 змусили ОСОБА_8 скласти заповіт на ім'я ОСОБА_9 , ввівши його в оману. Відповідно до матеріалу ІТС ІПНП № 529 від 28.02.2024 року (вх. № 517 від 28.02.2024 року) заява ОСОБА_6 від 28.02.2024 року передана того ж дня до відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області для вирішення питання про внесення відомостей про злочин в ЄРДР. Відповідно до рапорту працівника поліції, за фактом перевірки заяви ОСОБА_6 щодо законності складання заповіту, не вдалося можливим допитати ОСОБА_9 , який на теперішній час перебуває на території рф, та ОСОБА_10 , у зв'язку із відсутністю повних анкетних даних останнього. Згідно листа начальника відділення поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, адресованого заявнику ОСОБА_6 , перевірка, викладених у заяві відомостей, проведена в порядку ЗУ «Про звернення громадян», у зв'язку із відсутністю достатніх обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Зі змісту поданої ОСОБА_6 заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що він фактично не погоджується із законністю складеного батьком заповіту на ім'я його брата та вважає, що вказаний заповіт був складений батьком ОСОБА_6 , у зв'язку із введенням його в оману, оскільки в 2011 ОСОБА_8 склав заповіт на сина ОСОБА_6 , а в останні роки життя вже нікого не впізнавав. Інших обставин, які б вказували на наявність ознак кримінально-протиправного діяння, ОСОБА_6 в своїй заяві не наводить. Слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_6 , на підставі відомостей з бази даних системи Д-3 Харківського районного суду Харківської області та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Харківським районним судом Харківської області розглянута по суті цивільна справа №635/8367/16-ц, провадження по справі №2/635/899/2019 за позовом ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_9 , треті особи - Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_10 , юридична адреса: АДРЕСА_2 про визнання заповіту недійсним. В задоволенні позову рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення. 04 листопада 2019 року постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційна скарга ОСОБА_7 залишена без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року залишено без змін. Як вбачається з матеріалів судового провадження, у цивільній справі було проведено посмертну судово-психіатричну експертизу від 18.04.2018 та повторну посмертну судово-психіатричну експертизу від 20.09.2018. За результатами проведених експертиз на час укладання заповіту 03.12.2012 ОСОБА_8 був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Надаючи оцінку встановленим слідчим суддею обставинам, на підставі судових рішень у вищезазначеній цивільній справі, суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи апелянта про те, що слідчий суддя самостійно, за власною ініціативою дослідив вказані судові рішення, разом з тим, такі доводи апелянта не спростовують наявності наведених судових рішень у цивільній справі та не впливають на висновки слідчого судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 . Враховуючи наведене, а також зміст заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, в якій він ставить під сумнів добровільність складення батьком заповіту 03.12.2012, та відсутність інших обставин, які б свідчили про вчинення саме кримінально-протиправного діяння, передбаченого статтею 190 КК України суд апеляційної інстанції вважає, що висновки слідчого судді є обґрунтованими, ухвала є мотивованою, підстав для скасування якої, за доводами апеляційної скарги не встановлено. Доводи апелянта про порушення строків розгляду скарги, не повідомлення його про дату судового засідання не впливають на правильність прийнятого слідчим суддею рішення. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_6 було відомо, що розгляд скарги було призначено на 08.04.2024 та він просив проводити розгляд без його участі.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України,
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_6 процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08 квітня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: