Окрема думка
03 червня 2024 року м. Кропивницький
справа № 396/1226/23
провадження № 22-ц/4809/735/24
Кропивницький апеляційний суд в складі судді Письменного О.А. у цивільній справі 22-ц/4809/735/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Постановою від 30 квітня 2023 року колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі суддів Головання А.М., Дуковського О.Л., Письменного О.А. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2024 року залишено без задоволення, а рішення - без змін.
На підставі ст.375 ЦПК України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно даного судового рішення.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд послався на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановив фактичні обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону.
Не згодний з такою позицією апеляційного суду, виходячи з такого.
Судом першої інстанції було встановлено, що сторони у справі є батьками дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 (а.с.7,8).
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.15), який було розірвано, що підтверджується рішення Новоукраїнськогго районного суду Кіровоградської області 12.04.2022 року (а.с.14).
Згідно витягів з реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб № 2022/000251985, № 2023/003043667 від 05.08.2022 року, 17.04.2023 року та довідки про реєстрацію місця проживання особи № 169, встановлено, що позивачка разом з дітьми зареєстрована в будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11,12,13).
Відповідно до довідки № 342 від 31.08.2023 року Новоукраїнського відділу ДВС у Новоукраїнському районні Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість по аліментам гр. ОСОБА_2 станом на 01.08.2023 року відсутня (а.с.76).
З повідомлень Новоукраїнського районного відділу поліцій ГУНП в Кіровоградській області від 16.07.2022, 18.07.2022 встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України (а.с.27,28,29,30).
Згідно рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 серпня 2022 року у справі № 396/875/22 ОСОБА_2 протягом 6 місяців: заборонено наближатись на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_5 до місця роботи позивача, особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею (а.с.16-20).
Встановлено, що позивачка неодноразово зверталася до поліції з приводу вчинення відповідачем відносно неї домашнього насильства, про свідчить талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття та реєстрацію заяви (а.с.23,24,25,26).
Відповідно до довідки Новоукраїнського ліцею «Лідер» Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області від 13.06.2023 року №137-01 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчався в 10-А класі Новоукраїнського ліцею «Лідер». За останній рік навчання хлопцем опікувалась лише мати ОСОБА_1 , тоді як батько ОСОБА_2 за останній рік жодного разу не цікавився навчанням дитини. В батьківській групі Вайбер він присутній, але з класним керівником та педагогічними працівниками не спілкувався та не відвідував батьківські збори (а.с.21).
Як вбачається з відповіді психолога КЗ «Новоукраїнського міського центру соціальних служб» від 08.06.2023 року № 124/02-10, наданої позивачу на її усне звернення, з метою встановлення психоемоційного стану дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , загальний психоемоційний стан обох дітей відповідає віковим нормам. ОСОБА_8 порушення, зміни в емоційному стані, когнітивні порушення, ознаки самодеструктивної поведінки та інші індикатори притаманні дітям, постраждалим від насильства відсутні (а.с.22).
З повідомлення виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради від 06.11.2023 року № 2202/01-28 вбачається, що висновок щодо участі ОСОБА_2 у вихованні дітей відсутній (а.с.104).
Згідно витягу з протоколу №11 від 19.07.2023 року засідання міської комісії з питань захисту прав дитини щодо розгляду питання про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , комісія вважає недоцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.105-106).
Службою у справах дітей Новоукраїнської міської ради надано висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 підтримує з дітьми доброзичливі відносини, бачиться з ними, заборгованості по аліментам відсутня. Батько спроможний виконувати батьківські обов'язки та доглядати за дітьми, складних життєвих обставин не виявлено (а.с.67-68).
Судом першої інстанції також були допитані свідки.
Зокрема, свідок ОСОБА_9 , класний керівник ОСОБА_7 , пояснила, що останній рік навчанням сина цікавиться лише мати. Коли приходив батько, вона не відпускала ОСОБА_7 з ним, з метою уникнення конфліктної ситуації, оскільки їй відомі неприязні відносини між батьками.
Допитаний свідок ОСОБА_10 пояснив, що з відповідачем перебуває в неприязних відносинах, оскільки після того, як він одружився з ОСОБА_11 (позивачкою), відповідач почав переслідувати та ображати її, практично при кожній зустрічі вчиняє конфлікти, у зв'язку з чим дружина неодноразово викликала поліцію. Діти не бажають спілкуватися з батьком, через негативне його ставлення до них та їх матері. Також зазначив, що якщо поведінка відповідача та відношення до дітей, та їх родини зміниться, то вони з дружиною не будуть заперечувати проти спілкування дітей з батьком, у разі бажання самих дітей.
Допитана свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомила, що знає позивачку та її колишнього чоловіка більше 16 років, з ОСОБА_11 перебуває в дружніх відносинах. Декілька разів була свідком коли ОСОБА_2 ображав ОСОБА_11 , вчиняв над нею фізичне насильство, неодноразово бачила на її тілі синці. Такі дії відбувалися в присутності їх дітей. Під час подружнього життя ОСОБА_2 не приділяв належної уваги дітям, не проводив з ними дозвілля, не відвідував шкільні свята, постійно був зайнятий або знаходився на роботі. На даний час ОСОБА_2 теж не приймає участі у житті дітей. Життям дітей та їх інтересами цікавиться лише їх мати.
Допитана свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказала, що знайома з родиною ОСОБА_13 близько двох років, вона є свекрухою позивачки. Вказує, що діти не бажають спілкуватися, залишатися на одинці з батьком ОСОБА_2 , оскільки останній лише вчиняє сварки з їх матір'ю та ображає її. При кожній зустрічі батька з дітьми, останні засмучуються.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що не бажає спілкуватися з батьком, до розлучення він систематично вчиняв фізичне насильство щодо матері та нього, батько взагалі не цікавиться його життям. З його боку відсутня будь-яка допомога, зокрема і матеріальна, на чисельні прохання допомогти грошима, були відмови. Коли батьки проживали разом, батько не проводив з ними час, нічому не вчив, не цікавився їх справами, матеріально не забезпечував. На даний час вони проживають з вітчимом, який піклується про них, проводить дозвілля, забезпечує матеріально. Через негативне ставлення батька до них, ОСОБА_7 підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. Також зазначив, що бажає змінити прізвище.
В судовому засіданні було заслухано думку малолітньої дитини ОСОБА_4 , яка пояснила, що не бажає щоб ОСОБА_2 був її батьком, він бив маму, погрожував, що забере її від неї, взагалі не бажає спілкуватися з ним. Вважає своїм батьком теперішнього чоловіка матері ОСОБА_10 .
Отже, встановивши факти дрібного хуліганства, вчиненого при дітях, насильства в сім'ї по відношенню до матері дітей, свідком якого були діти, факти неприязні, неповаги, ухилення від участі у вихованні дітей відповідача ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не достатньо.
При цьому суди не аргументували свої висновки нормами чинного законодавства і не взяли їх до уваги.
Зокрема, суди не дотримались приписів Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», де в ч.4 ст.22 чітко закріплено обов'язок суду брати до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав.
Оскільки тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавець поклав на суд обов'язок при вирішенні спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини, суд не вправі ігнорувати дані факти.
Саме про це зазначено у Постанові КЦС ВС від 08.06.2022 в справі № 753/23626/17.
Неврахування фактів вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності при вирішенні питання позбавлення батьківських прав повинно бути обґрунтовано належними і вагомими мотивами. На разі, суди таких мотивів не навели.
Крім того, суд першої інстанції, не врахувавши думку дітей - малолітньої ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_7 при вирішенні питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, мотивував таке своє рішення не інтересами дітей, а недовірою до їх слів, які на думку суду не можуть дати правильну оцінку в силу малолітнього(неповнолітнього) віку.
Це теж є порушенням ст.171 СК України, згідно якої дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
З огляду на вказане, висновки суду першої інстанції і апеляційного суду вважаю такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Суддя О.А.Письменний