Справа № 161/19030/23 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Провадження № 22-ц/802/411/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.
28 травня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,
представника відповідача АТ "Державний ощадний банк України" - Місюри І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Волинського обласного управління AT «Ощадбанк», Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та заявою про збільшення позовних вимог на обґрунтування яких зазначив, що в період з 19.06.2023 року по 17.11.2023 року з його спеціального поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Ощадбанк» та призначеного для зарахування пенсії, було безпідставно списано 17436 грн. У свою чергу, при спробі зняти пенсійні кошти через банкомат, ним було виявлено, що його рахунок заблоковано. Підставою для такого накладення арешту стала постанова органу ДВС. Вважає, дії відповідача з приводу арешту банківського рахунку неправомірними, оскільки такий має спеціальний режим використання. Вказує, що на поточний рахунок № НОМЕР_1 йому зараховується пенсія, проте посадові особи відповідача не повідомили дану обставину органу ДВС.
Просить суд визнати незаконними дії АТ «Ощадбанк» в особі Волинського ОУ з приводу накладення арешту на його банківський рахунок та проведення відрахування коштів на погашення заборгованості, зобов'язати відповідача розблокувати банківський рахунок, стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі Волинського ОУ на свою користь безпідставно списаних 17436 грн., а також зобов'язати ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції зняти арешт, накладений на спеціальний поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, який його позов задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник банку просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши представника банку, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 28.04.2021 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір, шляхом підписання Заяви про приєднання № 621355804/280421 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до п. 3.1 Блоку 3 Заяви про приєднання, Клієнт беззастережно приєднується до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка на день підписання цієї Заяви розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, Кредитного договору, умов надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами Договору.
Ця Заява про приєднання є двостороннім правочином Клієнта і Банку, невід'ємною частиною Договору і містить індивідуальну частину Договору в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо послуг (фінансових операцій), зазначених в Заяві про приєднання
За змістом п. 3.3 Блоку 3 Заяви про приєднання, відповідно умов Договору Банк відкриває на ім'я Клієнта поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетово-кредитною схемою.
На підставі наданих ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України документів, банк відкрив поточний рахунок на умовах тарифного пакету «Мій рахунок» № НОМЕР_2 визначених Тарифами за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті банку та надав платіжну карту.
Разом з тим, за умовами Договору та Тарифами, вказаний рахунок відкритий для отримання готівки, будь-яких виплат, виконання інших операцій, та не є рахунком для отримання виключно пенсійних чи соціальних виплат.
ОСОБА_1 використав поточний рахунок, в тому числі, і для отримання пенсійних виплат.
З пояснень представників відповідача, судом встановлено, що до банку в електронному порядку надійшла постанова державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Арсенюк О.В. від 25.04.2023 року про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 69175658. Вказана постанова винесена з метою стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податкового боргу в розмір 15369,37 грн.
На виконання даної постанови АТ «Ощадбанк» накладено арешт на належні ОСОБА_1 кошти на рахунку № НОМЕР_2 .
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону № 1404-VIII) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (стаття 56 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч.2 ст. 48 Закону № 1404-УІІІ).
Враховуючи викладене, відкритий позивачу рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, а є поточним картковим рахунком, на який не заборонено накладати арешти.
Безпідставними є твердження апелянта про не застосування судом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» щодо припинення звернення стягнення на пенсію, стипендію ( крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Як правильно було встановлено судом, у межах виконавчого провадження № 691275658 органом ДВС було винесено постанову про арешт на грошові кошти боржника, яка направлена АТ «Ощадбанк» на примусове виконання та яка була виконана банком. Як повідомив представник ДВС в судовому засіданні, постанова про звернення стягнення в межах вказаного виконавчого провадження не виносилась.
Відповідно до п. 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними, виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі Поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови Закону № 1404-VIII банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.
В суді апеляційної інстанції з пояснень представника відповідача встановлено, що ОСОБА_1 було роз'яснено процедуру подання заяви про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, однак жодних дій з метою їх реалізації позивач не вчинив. Від державного виконавця до банку не надходила ані постанова про визначення поточного рахунку, ані постанова про зняття арешту, а тому арешт залишається чинним.
Щодо правомірності виконання банком постанови про арешт.
Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини1 1 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Частиною 2 статті 1071 ЦК України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без і його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
В силу статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.
Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, поточний рахунок - рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Порядок виконання банками документів про арешт коштів та примусового списання коштів визначено положеннями глави V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, яка затверджена постановою правлінням Національного банку України 29.07.2022 року № 163.
Згідно з п.73 глави V Інструкції №163 надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).
П. 75 глави V Інструкції №163 визначено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках платника, без зазначення конкретної суми або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку платника, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках платника, відкритих у надавача платіжних послуг платника, або на кошти на одному/кількох рахунку/рахунках.
Надавач платіжних послуг платника, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) платника, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів, який надійшов у цей операційний день ( п.76 глави V Інструкції).
Надавач платіжних послуг платника залежно від того, є кошти чи немає коштів на рахунку платника, на кошти якого накладено арешт, робить такі дії:
якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком платника;
якщо на рахунку платника недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів;
якщо на рахунку платника немає коштів, то надавач платіжних послуг платника арештовує кошти, які будуть зараховані на рахунок.
Згідно з п.77 Інструкції, банк письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про достатність/недостатність/відсутність коштів для виконання документа про арешт коштів з урахуванням нормативно-правового акта Національного банку з питань зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці.
Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
Кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.
Таким чином, кошти на вказаному рахунку позивача арештовані, проте на рахунок державної виконавчої служби не перераховуються, оскільки платіжна інструкція державним виконавцем в Банк не надсипалась, так як звернення стягнення припинено в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану».
Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому законодавство встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Виконавець має зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону).
Банк не є особою, на яку покладено контроль за додержанням законодавства, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження, в тому числі процедур і обсягів стягнення боргу у виконавчому провадженні, він не має права за власною ініціативою скасовувати арешт і не несе відповідальність за необґрунтованість примусового списання, що здійснюється на підставі платіжних вимог виконавця, а тому у відповідача не було правових підстав не виконувати постанову та вимоги виконавця, саме до повноважень якого належить примусове виконання судових рішення, зокрема накладення і скасування арешту, контроль за відрахуванням сум з доходів боржника під час примусового виконання рішень та інші повноваження, що мають забезпечувати гарантії дотримання прав сторін у виконавчому провадженні.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Тобто банк зобов'язаний повернути кошти клієнту в разі їх безпідставного списання, втому числі відшкодувати завдані цим збитки.
В даному випадку дії банку були законні, оскільки вони здійснювались на виконання рішення та вимог державного виконавця.
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають.
Керуючись ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді