Справа № 758/12182/22
Категорія 83
20 травня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, -
До Подільського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5244, вчинений 27 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з позивачки на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження щодо виконання оспорюваного виконавчого напису. Позивачка вважає, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та встановленого порядку, оскільки заборгованість не є безспірною, позивачка не отримувала жодних вимог чи повідомлень стосовно заборгованості, кредитний договір не було нотаріально посвідчено, у зв'язку з чим вимушена була звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду від 26 січня 2024 року прийнято до провадження вказану цивільну справу та призначено розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомленням сторін, встановлено відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 16 березня 2023 року та в заяві про перегляд заочного рішення представником відповідача зазначено про невизнання позовних вимог, оскільки останній вважає, що при вчиненні виконавчого напису, приватним нотаріусом було дотримано вимог діючого законодавства, досліджено надані АТ «Банк Форвард» докази наявності невиконання позивачкою зобов'язань за кредитним договором, та надано докази безспірності заборгованості. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, представник позивачки подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за відсутністю позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, 27 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5244, яким запропоновано звернути стягнення на користь ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» заборгованість, що виникла по кредитному договору № 200260833 від 05.04.2020, укладеному між ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», боржником за яким є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 09 липня 2020 року по 08 серпня 2020 р. Загальна сума заборгованості становить 53 772 грн. 28 коп. та складається з:
- заборгованості за сумою кредиту в сумі 47 285 грн. 67 коп.,
- заборгованості за процентами в сумі 6486 грн. 61 коп.,
- плата за пропуск мінімальних платежів в сумі 0,00 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» отримано плату із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь АТ «Банк Форвард», складає 53 772 грн. 28 коп.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний виконавчий напис № 5244, складений 27 листопада 2020 приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. про стягнення грошових коштів у розмірі 53 772 грн. 28 коп., перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., про що свідчить копія постанови від 10 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виконавчий напис, вчинений 27 листопада 2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 5244, не відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому виконавчий напис не підлягає виконанню.
Звертаючись у суд із вказаним позовом, позивачка посилається на те, що вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення. Порушення нотаріусом вказаних норм є підставою визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставини, суд встановив, що під час вчинення спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо процедури його винесення та перевірки безспірності вимог відповідача, а отже, вимоги позивачки щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір за подання позову немайнового характеру у розмірі 992 грн. 40 коп., а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496 грн. 20 коп.
Крім того, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У позовній заяві позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500 грн.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Цокало Т.М. подано: договір про надання правової допомоги № 527/04-11-2022 від 04 листопада 2022 року, рахунки на оплату, квитанцію № 527 від 20.12.2022 на суму 9500 грн., та детальний опис робіт (наданих послуг) від 23.12.2022 на суму 9500 грн., які складаються з: надання усної консультації - 1000 грн., повторна усна консультація - 500 грн., підготовка позовної заяви - 5500 грн., підготовка заяви про забезпечення позову - 2000 грн., підготовка клопотання 500 грн.
Відповідно до ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 9500 грн., який є завищеним. Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Цокало Т.М. у розмірі 4000 грн.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною 27 листопада 2020 року, зареєстрований в реєстрі № 5244 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову немайнового характеру у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп., а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) 20 коп., а також витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 105;
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, юридична адреса: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 38, прим. 147;
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, юридична адреса: м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 55, оф. 61, 62.
Суддя Леся БУДЗАН