справа 291/482/24
П О С Т А Н О В А провадження 3-зв/0274/5/24
Іменем України
30.05.2024 року м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Яковлєв О.С., розглянувши заяву про самовідвід судді Ружинського районного суду Житомирської області Митюк Олесі Василівни у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
03 травня 2024 року з Житомирського апеляційного суду на адресу суду надійшла заява про самовідвід судді Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з заявою суддя Митюк О.В. посилається на те, що вона з ОСОБА_2 та його родиною проживає на одній вулиці та перебуває у дружніх добросусідських відносинах. Ця обставина викликатиме сумнів у неупередженості або об'єктивності суду під час розгляду справи, що за загальним процесуальним правилом (зокрема, стаття 36 ЦПК України, стаття 75 КПК України) є підставою для самовідводу.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Згідно зі ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. У КУпАП відсутні положення, які б передбачали самовідвід судді. Проте відповідно до чинних процесуальних кодексів України, останні мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді даної заяви про самовідвід необхідно застосувати аналогію права. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності. Аналогічні вимоги передбачені і ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".
З наведеного випливає, що суддя, стосовно неупередженості або об'єктивності якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Тому, з метою уникнення звинувачень в упередженості і подальшого скасування будь-якого рішення у справі з цих підстав, вважаю за доцільним задовольнити заяву про самовідвід та передати справу на розгляд іншому судді.
Керуючись статтями 7, 245, 278, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 15 Кодексу суддівської етики,
Задовольнити заяву про самовідвід судді Ружинського районного суду Житомирської області Митюк Олесі Василівни у справі № 291/482/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Яковлєв