м. Вінниця
31 травня 2024 р. Справа № 120/7197/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУДСНС у Вінницькій області ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проходив службу на посаді начальника ЧЗ ОКЦ в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області. Згідно з наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 22.09.2017 № 293 позивача звільнено з органів ДСНС України за станом здоров'я з 25.09.2017.
Позивач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства на день звільнення з ним мав бути проведений розрахунок за усіма видами забезпечення. Разом з тим, повного розрахунку не відбулося, а саме відповідач не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.09.2017.
Виплати в повному обсязі ГУ ДСНС у Вінницькій області здійснено лише 24.04.2023.
Оскільки остаточний розрахунок з позивачем у зв'язку із звільненням з військової служби відповідач провів тільки 24.04.2023, позивач звернуся до суду з даним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні, а саме з 22.09.2017 по 24.04.2023.
Ухвалою суду від 31.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк представником позивача на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подано уточнену позовну заяву. Проте, у зв'язку із неповним усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 06.06.2023 позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивача подано уточнену позовну заяву, яка відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Також встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору та витребувано у відповідача додаткові докази.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строків звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.12.2023 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
Крім того, ухвалою суду від 15.12.2023 повторно витребувано у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області інформацію про суму всіх виплат належних позивачу при звільненні; довідку про середній розмір грошового забезпечення за останні два місяці перед звільненням, оформлену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995 року.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому представник заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зокрема відповідач вказує, що з врахуванням принципу справедливості та співмірності середній заробіток за час затримки розрахунку має бути розрахований з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком позивача. Такий висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 24.07.2019 року у справі №805/3167/18-а, від 03.04.2019 року у справі №662/1626/17 та від 30.10.2019 року у справі №806/2473/18.
Водночас, стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, необхідно зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів.
Відповідь на відзив позивачем не подавалась.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника ЧЗ ОКЦ в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.
Згідно з наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 22.09.2017 № 293 позивача звільнено з органів ДСНС України за станом здоров'я з 25.09.2017.
Позивач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства на день звільнення з ним мав бути проведений розрахунок за усіма видами забезпечення. Разом з тим, повного розрахунку не відбулося, а саме відповідач не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 25.09.2017, в зв"язку з чим він звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/7317/22 зобов'язано Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 25 вересня 2017 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, а також раніше виплачених сум індексації.
22.04.2023 на виконання вказаного рішення суду позивачу виплачено кошти в сумі 51312,96 грн індексації грошового забезпечення.
Разом з тим, після виплати вказаних коштів відповідачем не здійснено нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДСНС у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 22.09.2017 по 24.04.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022), чинній на час звернення із позовом, у разі невиплати звини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Правовідносини щодо відшкодування заробітної плати за час затримки остаточного розрахунку врегульовані нормами Кодексу законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі - Порядок № 100).
Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З 19.07.2022 року за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку, але не більше ніж за шість місяців.
Судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби 25.09.2017. Фактичний розрахунок (виплату всіх належних позивачу при звільненні сум) відповідач здійснив 22.04.2023, що підтверджується долученим позивачем до позову скріншотом зарахування коштів на банківський рахунок, тобто після набрання чинності статті 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
День звільнення є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року по справі № 821/1226/16).
Саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі статті 116 КЗпП України роботодавець повинен був виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства. А тому строк затримки по виплаті заробітної плати слід рахувати з 26.09.2017 ( а не з 22.09.2017, як помилково зазначає позивач ), оскільки відповідальність за порушення зазначених норм починається з наступного дня після не проведення зазначених виплат.
За змістом статті 116, 117 КЗпП України виплата усіх коштів не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Разом з тим, суд враховує, що статтею 117 КЗпП України, в редакції чинній на час фактичного розрахунку, встановленні обмеження щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - не більше ніж за шість місяців.
Відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про заробітну плату позивача за липень-серпень 2017 року загальний розмір виплаченого йому грошового забезпечення склав 17245,81 грн. Сукупна кількість календарних днів за цей період - 62 календарних дні.
Таким чином, середній заробіток позивача складає 278,15 грн. (17245,81 грн : 62 дні).
Затримка розрахунку при звільненні відбулась за період з 26.09.2017 по 21.04.2023 включно.
Разом з тим, враховуючи встановлені статтею 117 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022 обмеження шестимісячним строком виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 26.09.2017, але не більш як за шість місяців, тобто з 26.09.2017 по 25.03.2018 включно, що становить 181 календарний день.
Тому, при розмірі невчасно виплаченої індексації грошового забезпечення в загальній сумі 51312,96 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку складає 50345,15 грн. (181 день х 278,15 грн).
При цьому, зазначена сума є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а та була врахована Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові від 01.06.2023 у справі № 560/13248/22.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягають до часткового задоволення, шляхом зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50345,15 грн.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 26.09.2017 по 21.04.2023 включно.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 50345,15 грн (п"ятдесят тисяч триста сорок п"ять гривень 15 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 11, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 38635397)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна