125/1097/23
3/125/570/2023
10.04.2024 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працює у Кошаринецький СЗШ I-III ступенів техпрацівником, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25.05.2023 о 19:17 по вул. Шкільній у с. Кошаринці водій ОСОБА_1 керував мотоблоком "Зубр", з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова та ходьба. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у КНП «Барська міська лікарня» відмовився; проводилася відеофіксація.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та заперечив факт керування мотоблоком. Пояснив, що сидів на мотоблоці та очікував дружину, під'їхали працівники поліції перевірили освітлення та у подальшому безпідставно склали відносно нього протокол.
У судовому засіданні захисник Жунку Д.С. просив закрити провадження у справі за недостатністю доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 . У клопотанні про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зазначив, що мотоблок не є транспортним засобом, а особа, яка керує мотоблоком не є водієм транспортного засобу. У матеріалах справи відсутні докази здійснення керування ОСОБА_1 мотоблоком та власне факт зупинення поліцейським мотоблоку під керуванням ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дії водія, спрямовані на ухилення від огляду. Крім того, з матеріалів відеозапису вбачається, що вони не містять відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення сп'яніння, а отже в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення. Відеофіксація проводилася не безперервно, а тому, вважає, що долучені до протоколу матеріали є неналежним та недопустимим доказом. Звертає увагу суду на те, що зізнавальні пояснення особи, викладені на окремому аркуші і долучені до протоколу, написані власноруч поліцейським, а не ОСОБА_1 . Особа, яка притягується до відповідальності, повідомила поліцейських про те, що без окулярів не може прочитати зміст викладених від його імені пояснень, однак, не зважаючи на це, поліцією не було зачитано особі, що притягується до відповідальності написані від його імені пояснення, та надано їх для підпису ОСОБА_1 , який підписав документ, не будучи ознайомленим з його змістом. Під час складання акта огляду на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 маючи проблеми із зором, не міг особисто прочитати відомості, зазначені у акті, та не був об'єктивно проінформований поліцейським про його зміст перед підписанням. Як вбачається з матеріалів відеозапису, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що даний акт складається для підтвердження того, «що прилад Драгер не використовувався». ОСОБА_1 не був проінформований про те, що ставить підпис під словами «Від огляду відмовився», тому вважає, що доказ, здобутий поліцейським у такий спосіб, - є неналежним та недопустимим. Зміст направлення до закладу охорони здоров'я також не було доведено до відома ОСОБА_1 . Під час того як поліцейський надав ОСОБА_1 на підпис бланк направлення, він повідомив, що це «підтвердження того, що ми не їхали в лікарню та не проходили огляд». ОСОБА_1 не був проінформований про те, що ставить підпис під словами «від огляду відмовився», тому вважає, що доказ, здобутий поліцейським у такий спосіб, - є неналежним та недопустимим. Під час складання протоколу поліцейським не було роз'яснено особі її права, передбачені Конституцією України та КУпАП. Під час зачитування протоколу поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що йому необхідно проставити особистий підпис на підтвердження того, що він «не дихав у прилад Драгер», та не повідомлено, що таким чином оформлюються адміністративні матеріали за відмовою особи від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення є основним доказом вчинення правопорушення, а він складений з порушенням вимог Інструкції та ст. 256 КУпАП, адже невірно вказано відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, невірно зазначено по батькові порушника - « ОСОБА_2 », тоді як ОСОБА_3 по батькові « ОСОБА_4 », що, на думку захисту, виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за зазначеним протоколом.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з нормами статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Незважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 25.05.2024 серії ААД № 181152, який складено уповноваженою особою - начальником СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Палійчуком І.О., проводилася відеофіксація. Протокол містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. Протокол містить підпис ОСОБА_1 , та пояснення: «На окремому бланку паперу»;
- даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного і підписаного начальником СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ОСОБА_5 . Відповідно до вказаного акту у ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки стану сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова та ходьба. В акті зазначено, що від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Проводилася відеофіксація;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.05.2023. У направленні зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейськими, виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова та ходьба. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у КНП «Барська міська лікарня» ОСОБА_1 відмовився;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.05.2023, у яких вказано, що 25.05.2023 близько 19:00 випив 0,5 літра пива у сільському магазині та після того керував мотоблоком «Зубр». Цього ж дня 25.05.2023 о 19:14 він був зупинений працівниками поліції по вул. Горіховій у с. Кошаринці. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, оскільки дійсно вживав цього дня алкоголь. На письмових поясненнях наявний підпис ОСОБА_1 .
До матеріалів протоколу додано диск «DVD-R», на якому наявні чотири відео файли: «2_5474649642316606434, 2_5474649642316606437, RCZV7526, XHFT2739».
Файл «2_5474649642316606437» містить відеозапис з патрульного автомобіля, на якому зафіксовано, як під час руху патрульний автомобіль наближається до мотоблока з причепом, який рухається у попутному напрямку. Мотоблоком керує особа чоловічої статі, а поруч сидить особа жіночої статі. На виконання вимоги поліцейських, мотоблок зупиняється на узбіччі, поліцейські підходять до мотоблока, та встановлюють, що за кермом знаходився ОСОБА_1 . На запитання поліцейського чи вживав алкогольні напої, вказав, що тільки що випив бокал пива. Вказане підтвердила жінка, що знаходилася поруч, та вказала, що вона дружина ОСОБА_1 . Працівник поліції запропонував Комару пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або у медичному закладі.
Файл «2_5474649642316606434» містить відеозапис, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 підписує акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП та оголошує його зміст. Після чого, Комар підписує протокол. Крім того, поліцейський оголошує ОСОБА_1 письмові пояснення, які записані з його слів. Після чого, Комар підписує письмові пояснення та не висловлює жодних зауважень до жодного документу.
Файли: «RCZV7526, XHFT2739» у судовому засіданні відтворити не вдалося.
Суд вважає слушними та приймає заперечення захисника щодо письмового доказу - акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки від огляду на стан сп'яніння поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу Комар відмовився, то вказаний документ є неналежним доказом у даній справі.
Щодо заперечень захисника про те, що мотоблок не є транспортним засобом, а особа, яка керує мотоблоком, не є водієм транспортного засобу, суд зазначає таке.
Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п. 1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду, викладених в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
Тому Комар зобов'язаний був пройти огляд на стан сп'яніння як особа, яка керувала транспортним засобом.
Суд не приймає твердження захисника щодо недопустимості відеозапису події як доказу у справі у зв'язку з відсутністю повного та безперервного відео, з огляду на таке.
Факт керування мотоблоком ОСОБА_1 доведено даними відеозапису, що проводився на відео реєстратор у службовому автомобілі поліцейських, що вбачається з самого відео та проти чого не висловлювали заперечень учасники.
При цьому суд критично оцінює показання ОСОБА_1 під час судового засідання про те, що мотоблоком він не керував, а сидів на узбіччі та очікував дружину, тоді як на відео видно, що мотоблок рухався і дружина Комара сиділа поруч з ним.
Суд критично оцінює зауваження щодо вади зору у Комара, оскільки, якщо він має такі вади, то керувати транспортним засобом без окулярів йому теж заборонено.
Зауваження захисника, що протокол складений з порушенням вимог Інструкції та ст. 256 КУпАП, оскільки Комар по батькові « ОСОБА_4 », а у протоколі вказаний як « ОСОБА_2 », суд вважає слушними, оскільки наведені обставини підтверджуються даними копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 . Разом з тим, з огляду на сукупність встановлених обставин, суд вважає зазначення у протоколі по батькові « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_2 » - опискою.
Суд вважає, що таке технічне порушення, допущене поліцейським під час складання протоколу, не повинно сприйматися як безумовне свідчення неналежності протоколу про адміністративне правопорушення, та не може бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження правопорушення, тому відхиляє зауваження захисника та приймає протокол у якості доказу.
Зауваження захисника, що поліцією не було зачитано Комару написані від його імені пояснення, та надано їх йому для підпису, та які останній підписав не будучи ознайомлений з їх змістом, спростовуються даними відеозапису (файл «2_5474649642316606434»), на якому поліцейський оголошує письмові пояснення, після чого Комар підписує їх.
Оцінивши досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку між собою, суд вважає їх достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а саме його високого ступеню суспільної шкідливості, особи порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, а також ураховуючи те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачає альтернативних видів стягнення, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя