Справа № 503/945/24
Провадження №3/503/869/24
28 травня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого (зі слів військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП,
встановив:
17 квітня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 323269, згідно змісту якого 17.04.2024 року о 20.20 годині ОСОБА_1 в м. Кодима по вул. Соборній, керуючі транспортним засобом Mercedes-Benz E200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, та до проведення уповноважено особою його огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, вжив алкогольні напої, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи була своєчасно сповіщена належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням № 0600264330480 судової повістки про виклик за єдиної відомою адресою його місця проживання, яка зазначена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323269 від 17.04.2024 року (а.с.2) та довідці інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 27.04.2024 року (а.с.7). Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Хоча матеріали справи і не містять в собі документального підтвердження, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, але сам останній під час оформлення правопорушення неодноразово повідомляв працівниками поліції в усній формі, що вже майже дев'ять років є військовослужбовцем та наразі служить у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано на відеозаписах «0000000_00000020240417202038_0142.MP4» (проміжки часу запису з 0:03:30 до 0:03:40 та з 0:12:00 до 0:12:06), «0000000_00000020240417202042_1484A.MP4» (проміжки часу запису 0:02:38 - 0:02:45 та 0:11:05 - 0:11:15) і «0000000_00000020240417203543_1485A.MP4» (проміжки запису з 0:08:20 до 0:08:30 та 0:11:40 - 0:11:50). Водночас суд відзначає, що ні ст. 268 КУпАП, а ні ст. 15 КУпАП не передбачають яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за порушення, серед іншого, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, суд звертає увагу, що КУпАП, зокрема його ч.4 ст. 277, не містить в собі положень щодо зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення у відношенні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та одночасно є військовослужбовцями протягом особливого періоду (в умовах воєнного стану), до їх звільнення з військової служби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
17.04.2024 року о 20 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 в м. Кодима по вул. Соборній, під час керування транспортним засобом Mercedes-Benz E200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323269 від 17.04.2024 року (а.с.2); зміст рапорту інспектора СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області капрала поліції Станіслава Ступака від 17.04.2024 року (а.с.5); а також безперервні відеозаписи « 0000000_00000020240417202038_0142.MP4» (проміжок запису з 0:00:00 до 0:02:00) та «0000000_00000020240417202042_1484A.MP4» (проміжок запису з 0:00:00 до 0:01:30), зроблені на нагрудні камери поліцейських DSJ_0000000_000000, що були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.8) і досліджені судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому зафіксовано як рух згаданого транспортного засобу, його зупинку на вимогу працівників поліції, яка подавалася за допомогою увімкнення маячків синього і червоного кольорів та звукового сигналу, так і перебування в ньому ОСОБА_1 на місці водія.
На відеозаписі «0000000_00000020240417202038_0142.MP4» (проміжок часу запису 0:04:52 - 0:05:10) та «0000000_00000020240417202042_1484A.MP4» (проміжок часу запису 0:04:00 - 0:04:20) зафіксовано пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак останній ухилився від відповіді посилаючись на те, що не керував транспортним засобом, а «став на парковку, щоб пива взяти».
Крім того, на відеозаписі « 0000000_00000020240417203543_1485A.MP4» (проміжок часу запису 0:07:40 - 0:08:05) зафіксовано пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній відповів, що «Я не відмовляюся, я не їхав за рульом, я зараз п'ю «Бронкс».
Згідно відомостей наявних у публічному доступі в мережі Інтернет напій «BRONX» є слабоалкогольним напоєм з вмістом алкоголю 8 % об.
При цьому, на відеозаписі «0000000_00000020240417205640_0145_S.MP4» (проміжок часу запису 0:00:00 - 0:00:25) зафіксовано повторну пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак останній відповів висловлюванням, яке суд сприймає як фактичне висловлювання відмови.
Також суд додатково відзначає зухвалу поведінку водія ОСОБА_1 під час оформлення працівниками поліції матеріалів правопорушення, яка проявлялась у образливому зверненні до працівників поліції з висловленням їм численних образ та з використанням нецензурної лексики, що зафіксовано на відеозаписах «0000000_00000020240417202038_0142.MP4», «0000000_00000020240417202042_1484A.MP4», «0000000_00000020240417203539_0143.MP4», «0000000_00000020240417203543_1485A.MP4», «0000000_00000020240417204139_0144.MP4», «0000000_00000020240417205640_0145_S.MP4», «0000000_00000020240417211129_0148.MP4», «0000000_00000020240417211616_0149.MP4», «0000000_00000020240417213034_1492A.MP4», «0000000_00000020240417213117_0150.MP4», що були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.8) і досліджені судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, та які загалом містять більше години фіксації таких дій.
Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (надалі за текстом - Закон) поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
При цьому, згідно пункту 9 ч.1 ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На вищезазначених відеозаписах зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з чим суд вважає, що вищезазначені відеозаписи є належними, допустимими, достовірними і достатніми джерелами доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП.
Частиною четвертою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною четвертої ст. 130 КУпАП, а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом алкоголю після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023 та від 05.02.2024 року № 49/2024, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX та від 06.02.2024 року № 3564-IX.
Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що ч.1 ст. 15 КУпАП передбачає заборону застосування до військовослужбовців адміністративного арешту, який передбачений як адміністративне стягнення у санкції ч.4 ст. 130 КУпАП, тому єдиним можливим адміністративним стягненням, яке передбачено санкцією і можливо застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є штраф.
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, згідно відповідної довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 27.04.2024 року (а.с.7), а відтак, згідно змісту ч.2 ст. 30 КУпАП та положень другого речення абзацу третього пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, до нього не може бути застосовано обов'язкове додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини - воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 130 ч.4, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко