Додаткове рішення від 31.05.2024 по справі 120/845/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 травня 2024 р. Справа № 120/845/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням суду від 15.05.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.12.2023 № 36/с в частині призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2010), в сумі 217250,00 грн.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, а саме у розмірі 620250,00 гривень, та здійснити виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.

20.05.2024 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати. Так, просить стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

24.05.2024 представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Положення статті 139 КАС України говорять, що при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

В силу частин 2 та 3 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано ордер на надання правової допомоги серії АВ №1112621, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №М-107 від 08.01.2024, договір про надання правової допомоги № М-107 від 08.01.2024, акт здачі-приймання наданих послуг №1 та платіжну інструкцію про оплату правничої допомоги від 19.01.2024.

Так, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір № М-107 про надання правничої допомоги від 08.01.2024, відповідно до умов якого виконавець, на підставі звернення замовника, приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги, а саме представлення та захист прав і охоронюваних законом інтересів замовника в органах виконавчої влади (в тому числі центральних) та в органах місцевого самоврядування, в цивільних (адміністративних, господарських) судах усіх рівнів та інстанцій, органах виконавчої служби, банківських установах, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, органах нотаріату, податкових органах, перед фізичними особами, правоохоронних органах, прокуратурі, що включає: складання, підписання та подання до визначених цим пунктом суб'єктів процесуальних документів; заяв, запитів, клопотань, тощо без обмежень повноважень.

Правничу допомогу, що надається виконавцем, замовник оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, що зазначена в акті здачі-приймання наданих послуг, без ПДВ (п. 4.1 договору).

Відповідно акту здачі-приймання наданих послуг №1 відповідно договору про надання правової допомоги № М-107 від 08.01.2024 сторони домовилися, що загальна вартість робіт за договором за супроводження справи замовника у Вінницькому окружному адміністративному суді становить 12000 грн, без ПДВ.

На виконання умов акту здачі-приймання наданих послуг №1 була надана професійна правнича допомога, яка була оплачена ОСОБА_1 в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL053309 від 19.01.2024.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд доходить висновку, заявлені витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу учасників справи на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На думку суду, надані адвокатом послуги, що зазначені в акті здачі-приймання наданих послуг №1, охоплюються єдиною метою, якою є супроводження справи ОСОБА_1 в суді, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю такої роботи.

Крім того, дана адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Виходячи з викладеного, враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд при визначенні такої суми доходить висновку про присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п'ять тисяч гривень).

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022)

Суддя Мультян Марина Бондівна

Попередній документ
119427025
Наступний документ
119427027
Інформація про рішення:
№ рішення: 119427026
№ справи: 120/845/24
Дата рішення: 31.05.2024
Дата публікації: 03.06.2024
Форма документу: Додаткове рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.09.2025)
Дата надходження: 17.02.2025