м. Вінниця
31 травня 2024 р. Справа № 120/19438/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням суду від 24.05.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів UA401000/2023/000077/2 від 07.08.2023 року.
Визнати протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/001182 від 07.08.2023 року.
Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 5368,00 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
30.05.2024 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Так представник просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу витрат та стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 25766,40 грн.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
В силу частин 2 та 3 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано ордер на надання правової допомоги серії АВ №1106853, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 11.12.2023, договір про надання правової допомоги № 1 від 11.12.2023, платіжна інструкція №3505 від 27.12.2023, акт приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2024, детальний опис робіт №29/05/24/2ДОР від 29.05.2024.
Так, між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір № 1 від 11.12.2023 про надання правової допомоги, яким передбачено професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000077/2 від 07.08.2023 року і пов'язаних з цим питань. Копію Договору надано суду в додатку до позовної заяви.
В Договорі передбачено порядок та розмір оплати витрат на правову допомогу (професійну правничу допомогу), зокрема, у п. 3.1 Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у Справі в судовому засіданні, поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом на підставі рахунку або за фактом надання послуг згідно акту приймання-передачі наданих послуг і рахунку. У разі бажання Клієнта заявити до відшкодування витрати на правову допомогу гонорар сплачуються Клієнтом Адвокатському бюро на стадії завершення розгляду справи (до судових дебатів) або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у Справі на користь Клієнта.
В акті приймання-передачі наданих послуг Сторони за взаємною домовленістю вправі визначити фіксований розмір гонорару, який не обов'язково обраховується відповідно до вищевказаного відсотку прожиткового мінімуму.
На підставі рахунку № 26/12/23/3 від 26.12.2023 року платіжною інструкцією № 3505 від 27.12.2023 року ФОП ОСОБА_1 перерахував адвокату 12883,20 грн. оплати за договором про надання правової допомоги № 1 від 11.12.2023 року.
29.05.2024 року ФОП ОСОБА_1 та адвокат Слободянюк М.В. склали акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 29.05.2024 року, за п. 2 якого гонорар за надання правової (правничої) допомоги у фіксованому розмірі складає 25766,40 грн.
Розмір витрат на правничу допомогу обраховано на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для розгляду справи № 29/05/24/2ДОР від 29.05.2024 року.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд доходить висновку, заявлені витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу учасників справи на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На думку суду, надані адвокатом послуги, що зазначені в детальному описі від 29.05.2024 №29/05/24/2ДОР, охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю такої роботи.
Крім того, дана адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.
Виходячи з викладеного, суд при визначенні такої суми доходить висновку про присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 (десять тисяч гривень).
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)
Суддя Мультян Марина Бондівна